Культурні підсумки Одеси: війна проникла на сцени театрів, на часі новий музей, а художники примушують на себе молитися

У 2024 році культурний оглядач «Думської» Ірен Адлер не ухилялася від відвідування театрів, музеїв, концертних залів і навіть гаражів (якщо там проходили виставки, звісно). Війна війною, а натхнення та духовний спротив одеситів невичерпні! Не помічати цього неможливо. Бувши присутніми в інформаційному полі міста й країни, ці люди вершать дуже важливу справу. Весь світ із подивом дивиться на те, як під ракетами народжуються нові картини та вистави, пишуться книги, піддається осмисленню досвід переживання війни тут і зараз.

Виття сирен, шум вибухів та пострілів стали супроводжувати нас в театральних та виставкових залах, поети пишуть вірші на воєнну тему, на стінах будинків з’являються політичні карикатури. Оперний театр опановує камерну сцену в бомбосховищі, де вистави не доведеться переривати навіть у випадку повітряної тривоги.

«ЗАПИСКИ ДОБРОВОЛЬЦЯ» І НЕ ТІЛЬКИ

Найактуальніші події у галузі театру й літератури збіглися, це й книга загиблого на війні одесита Олександра Закерничного «Записки добровольця», й поставлена за нею вистава театральної лабораторії «Воля».

Як почувається солдат у траншеї, про що думає, якими словами висловлює своє ставлення до того, що його оточує? Як воно вперше в житті вистрілити в живу людину? На все є відповідь у щоденникових записах воїна, що звучать від першої особи.

У виставі «Вирій» Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василька явлений інший бік медалі: переживання юної жінки-військовослужбовці, удови, матері загиблого воїна. Таких театральних подій буде все більше, проте, звісно, кожна из них вимагає неабиякої душевної роботи від глядача.

НА ЗАМІНУ «ЛУСКУНЧИКУ»

Найчарівніша казка – як без неї? Увійде в історію балетна вистава для дітей, якій судилося замінити «Лускунчика» з музикою Петра Чайковського. Балет «Снігова королева» Одеський Національний театр опери та балету створив як новий хіт зимового репертуару на музику фінського композитора Туомаса Кантелінена.

Навіть у важкі часи дітям необхідні казка, краса, чудеса, і це ми також вміємо робити.

МИСТЕЦЬКА КУЗНЯ

Ювілеєм року, безперечно, стало 60-річчя художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету, відзначене цілою низкою яскравих подій. Важко навіть підрахувати кількість виставок, підготованих за рік викладачами та студентами славетного вишу. Справжня мистецька кузня, цікава не лише власним минулим!

РОЙТБУРД ЗАВЖДИ ЖИВИЙ

Менше з тим, виставкою року ми назвемо масштабний проєкт «Олександр Ройтбурд. Теорема влади» дослідницької платформи PinchukArtCentre, до якого долучилися митці, котрі зберігають пам’ять про вікопомного директора Художнього музею. Таких лідерів мистецького процесу зараз немає і хтозна, коли вони народжуватимуться знову.

ЗУХВАЛИЙ КАЛЕНДАР

Якось обійшлося у 2024-му без гучних скандалів, зате про блюзнірство йтиметься, коли згадаємо найзухваліший мистецький проєкт року межує з кількома релігійними культами. Це фотокалендар на 2025 рік від колаборації Лери Фокіної, Єлени Сидоренко та Івана Цюпки. В кожному кадрі бачимо Леру, на яку дійсно хочеться молитися. Ототожнюючи себе з божествами, смілива жінка кидає виклик небесам.

РЕАЛЬНА СТРАТЕГІЯ?..

Стратегія року! Восени 2024-го Одеська міська рада офіційно представила Стратегію культурного розвитку Одеси 2025–2035. Автори запевняють, що стратегія спрямована на сталий розвиток Одеси як культурного центру попри виклики війни.

Як реалізуватиметься Стратегія, ще побачимо. Стосовно музейної справи, наприклад, є такі пропозиції з перспективою публічних обговорювань: Музей міста Одеси (що може охоплювати частину запропонованих нижче тематик), Музей гастрономії + гастрокластер (Одеський гастрономічний музей), Музей музики (Одеський музичний музей), Музей/освітній центр одеського підприємництва (ініціатива Одеського бізнес-клубу), Морський музей з переосмисленням експозиції, Музей-дослідницький центр прав людини та толерантності (вивчення травм і дій імперських та тоталітарних режимів в Одесі), Музеї та галереї сучасного мистецтва.

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ТА МИСТЕЦТВ ПРИЙМАЄ ЕКСПОНАТИ

Найдалекогляднішу шляхетну ініціативу оголосили в галереї ArtOdessa в Міському саду в останні дні грудня 2024-го. Святкуючи своє 5-річчя, галерея провела конференцію «Одеські колекції», на якій з’ясувалося: на часі розробка проєкту створення в Одесі муніципального музею історії та мистецтв. За воєнного часу говорити про якісь рекорди продаж не доводиться, але можна подбати про дієвий механізм дарування приватних колекцій місту для формування музейної експозиції, не обійдеться і без інформаційного медіаресурсу про колекціонування в Одесі.

Учасники конференції розповідали про свої зібрання живопису, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, антикварної цегли, черепиці та кахлів. Багато чого могли б передати новому музею, якби у ньому були б всі умови для зберігання. Як справа піде, пробачимо протягом 2025-го. Маленький спойлер: вже взимку Музей сучасного мистецтва Одеси розпочне роботу в новому приміщенні, буде цікаво.

Авторка — культурний оглядач «Думської» Ірен Адлер