Відомий французький інженер Емануель Дюран (Emmanuel Durand), який спеціалізується на зборі та обробці 3D-даних, привіз до Одеси унікальні високоточні датчики. З їх допомогою контролювали стан римського Колізею, собору Святого Марка у Венеції та силосних веж Бейрута.

У співпраці з Одеською державною академією будівництва та архітектури обладнання встановлять на знакових пам'ятках архітектури та об'єктах, що постраждали від російських ракет і дронів. За монтажем першого пристрою на дзвіниці кафедрального собору Святого Павла, відомого одеситам як Кірха, спостерігав наш кореспондент.

Велична будівля німецького храму. Високий шпиль здіймається в небо, розрізаючи несемі вітром уламки хмар, що підсвічені променями призахідного сонця. Команда фахівців під керівництвом Емануеля Дюрана починає сходження до дзвіниці. Темний простір готичної вежі зустрічає складною сумішшю запахів, всі поверхні вкриті товстим шаром голубиного посліду. Всередині старовинна споруда, яка пережила руйнівну пожежу 1976 року, укріплена металевим каркасом.

Повільно й обережно піднімаємося по вузьких сходах, передаючи один одному обладнання та інструменти. Світло налобних ліхтарів, пробиваючись крізь пил, що висить у повітрі, освітлює величезні дзвони, подаровані Регенсбургом.

Після нетривалої наради учасники проєкту вибирають для установки стіну, що виходить на будівельну академію, де знаходиться роутер, що приймає сигнал. Місце кріплення обумовлено, в тому числі зручністю доступу і віддаленістю від металевих балок, які можуть створювати перешкоди. Монтаж займає кілька хвилин. Невелика коробочка – датчик розміром з півлітрову банку – після включення вітально блимає і підключається до спеціального додатка на телефоні Емануеля. Прилад оснащений сучасним акумулятором і може автономно працювати 8 років.

Після монтажних робіт, обтрусивши з одягу павутину, пил і частинки того, що зазвичай трапляється «до грошей», сідаємо спілкуватися в затишному дворику Кірхи.

Це вже шостий візит француза в Україну. З 2022 року фахівець приїжджає в нашу країну, щоб документувати злочини російських військ, ділитися своїм досвідом і передавати волонтерську допомогу. Завдяки Емануелю німецька компанія Zoller+Fröhlich подарувала Україні високоточний 3D-лазерний сканер. За чотири роки інженер знімав пошкоджені росіянами пам'ятки архітектури в Чернігівській, Київській, Харківській, Миколаївській областях, фіксував стан стародавньої пам'ятки в Тустані, чотири рази відвідував Одесу. Цього разу, як ми вже писали, волонтер привіз до нашого міста датчики, 50% вартості яких оплатив сам.

Вперше, за словами Емануеля Дюрана, він випробував нове обладнання в порту Бейрута, який постраждав у серпні 2020 року від жахливого вибуху аміачної селітри. Як волонтер, інженер досліджував стан частково вцілілих силосних веж.

«Спочатку я використовував вже звичний для мене інструмент – лазерне сканування, але потім натрапив на труднощі, мені потрібно було кожні три місяці їздити в Бейрут, – розповідає інженер. – В цілому я провів там шість місяців. Це багато».

Намагаючись полегшити собі роботу і зменшити час, витрачений на волонтерські проєкти, адже чоловікові необхідно працювати та годувати сім'ю, Емануель звернув увагу на спеціальні датчики, що фіксують зміни в реальному часі й працюють віддалено.

Після спілкування з декількома виробниками обладнання, компанія з італійської Пізи Move Soilutions погодилася надати свої детектори безкоштовно. За словами Емануеля, нове обладнання дозволило йому спрогнозувати обвал декількох силосних веж у столиці Лівану з точністю до одного дня.

«У них найточніше обладнання, – розповідає Емануель. – Їх засновник, випускник міланського політеху — свого роду геній. Для розуміння – у звичайних тілтметрів на ринку (прилад для вимірювання кута нахилу поверхні або об'єкта відносно горизонталі, – Ред.) точність в середньому 0,001 градуса, а тут – мільйонна частка градуса. Коли пристрій працює, кількість того, що він фіксує, важко виразити фізично. Наприклад, на церкві, на цій дзвіниці, він зафіксує зміну, як тільки хмара закриє сонце і зміниться температура нагрівання фасаду».

«У Бейруті це дійсно змінило мій підхід і дуже допомогло в спілкуванні з владою, — продовжує інженер. — З цим пристроєм я міг показувати графік щодня і демонструвати прискорення. За рік до обвалу я сказав їм: «Це впаде», тому що бачив рух щодня. Журналісти запитували: «Коли?» – я говорив: «Поки не можу сказати». Через кілька місяців, в листопаді, я побачив, що графік починає рости. Я сказав: «Ймовірно, протягом місяця». Потім зростання пішло сильніше: «Не більше ніж тиждень». І потім силос обвалився. Я заздалегідь подзвонив знайомим журналістам і сказав: «Готуйте камери, це буде завтра вранці, максимум опівдні». Це було в липні 2022 року, і вони все зняли».

Після Бейрута Емануель за допомогою цього обладнання фіксував стан будинків у пошкодженій землетрусом Туреччині.

«У постраждалій будівлі дуже важливо зрозуміти, наскільки вона стабільна, – розповідає інженер. – За допомогою цього пристрою можна сказати людям: «Будівля не рухається – можете повертатися». Або: «Будівля рухається – потрібно евакуюватися». Це не припущення – це точні дані».

За словами співробітника ОДАБА, інженера-геодезиста Владислава Демченка, італійські датчики дозволять моніторити стан одеських пам'яток архітектури, таких як Оперний театр, Пасаж, Кірха, Філармонія та інші.

«Наша лабораторія займається геодезичним моніторингом будівель і, зокрема, пам'яток архітектури в нашому місті, – розповів Владислав Демченко. – У нас в місті дуже складні просідаючі ґрунти, які не дуже стабільні. Крім того, є катакомби та безліч інших причин, які впливають на будівлі. Яскравий приклад Кірха – через два роки після реконструкції під храмом прорвало трубу і вся вежа, і південна стіна просіли на 10 см. Зараз будівля стабілізувалася, проте, на кілька міліметрів на рік рух триває».

Після собору святого Павла датчики встановлять на будівлі Оперного. За словами Демченка, з огляду на важливість «архітектурної перлини» можливо знадобиться встановити два девайси: тілтметр і акселерометр (прилад, що вимірює вібрації та тиск, – Ред.).

Крім того, одним з об'єктів може стати багатоповерхівка на вулиці Кутузакія, яку 24 липня цього року росіяни атакували безпілотником.

«Академія веде моніторинг цієї будівлі, – розповів Владислав. – Там висить дев'ятий поверх. Необхідно його зміцнити, після цього можна буде розпочинати демонтаж тієї частини, яку вже не відновити. Можливо, ми один з таких датчиків встановимо на цю складну конструкцію. Зараз ми використовуємо періодичні спостереження: приїжджаємо вранці, в обід і ввечері. Після установки датчика, ми зможемо дистанційно і в будь-який момент часу дивитися ситуацію».

За словами Владислава Демченка, інформація, отримана в результаті моніторингу, також може бути використана для навчання студентів ОДАБА.

«Ще один важливий аспект нашої співпраці з Емануелем і участі в цьому проєкті – наші студенти отримають доступ до цього сучасного обладнання, до матеріалів і методик. Ми будемо проводити з цієї тематики окреме заняття. Будемо розбиратися, заглиблюватися в цю тему, оскільки до цього могли про такі технології тільки читати в інтернеті», – розповів Демченко.

Автор — Денис Меркурьєв