Павло Кириленко / 22 июня 2021, 10:18

Забудовники VS активісти. Чому в мегаполісах все менше комфорту?


Життя бурлить в обласних центрах та мегаполісах, а малі міста, містечка, селища, села – занепадають, знелюдніли й зникають з обличчя світу перетворюючись у пустощі.

Відсутність належної інфраструктури, робочих місць, садочків, шкіл, лікарень, різних соціальних закладів, роблять свою справу – зганяючи людей у великі міста жити в бетонних коробках.

Поглибила цей процес оспівана владою та її експертною обслугою, так звана – децентралізація.

Утворення об'єднаних територіальних громад, тобто приєднання до одного більш менш великого та розвинутого населеного пункту, ще десятку малих і слабших – започаткувало незворотний процес – знищення останніх. Закриття лікарень та шкіл, тут все в одному пакеті.

Тож, що потрібно зробити, аби зупинити цей гібридний геноцид?

Поки не пізно має бути скасована політика злочинної децентралізації, а всі ОТГ розформовані. На противагу цьому має відбутися повне перезавантаження адміністративно-територіального устрою, і на жаль зараз вже не має значення, яким буде цей адміністративний устрій, головне щоб він сприяв реалізації кількох головних завдань:

Перше – це всебічний розвиток всіх без виключення територій України;

Друге – максимальна реалізація кожного українця у своїй власній державі.

На вищому державному законодавчому рівні має бути прийнятий новий податковий кодекс з максимально низькими податками та закони економічного стимулювання розвитку харчової, легкої та важкої промисловості.

Враховуючи відсталість територій віддалених від обласних центрів, має бути визначений принцип податкової шкали – чим далі від великого міста, або чим більш депресивніший регіон – тим менші податки й більше різних заохочень для відкриття там підприємств.

Крім того, у закон про ринок землі прийнятий монобільшістю Зеленського, який наслідує Аргентинську модель, мають бути внесені правки, або прийнятий зовсім новий закон. Такий, який сприятиме в Україні розвитку сільського господарства за Польською моделлю, де успішно працюють понад кілька мільйонів фермерських господарств, а в Україні їх має бути близько 6 мільйонів.

Така політика швидко приведе до розвитку відповідної інфраструктури у цих місцевостях. Забезпечить створення нових робочих місць, соціальних установ, відродження лікарень та шкіл й зрештою будівництво нових.

Про це, а також про особливості боротьби з забудовами в Україні, куди направити потенціал «будівельної мафії», як зробити українців задоволеними життям, забезпечити роботою та житлом і багато інших, суміжних мікротем дивіться у цьому відео.

 


Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя



оцет
оцет 22 июня 2021, 11:44     -1      
Процес зайшов надто далеко і зупиняти вже пізно.
Тобто теоретично можна ліквідувати в великих містах підприємства, що створюють місто: обласну адміністрацію, суди, прокуратуру, поліцію. Ліквідувати взагалі, чи перенести в маленькі міста, чи винести на кільцеву дорогу. Але що ж тоді буде з великими містами?
Вони почнуть вмирати. А в них мешкає більшість населення. То половину населення великих міст можна сміливо у найближчі кар’єри, щоб не страждали даремно.

Щодо фермерів. Історія знає випадки, коли робили спроби їх нав’язати, виходячи з інтересів промисловості чи обороноздатності держави.
Наприклад в США для цього потрібна була громадянська війна, бо коли б не розгромили плантаторів, то саме вони захопили прерії, які саме почали відбирати у індіанців, а не голота яка їхала з Європи. Саме так сталося в Аргентині, де рабство відмінили. а плантаторів не побили. Це штучне фермерство протрималося аж 100 років, поки крупні агрохолдинги (сучасні плантатори) не стали домінувати у сільському господарстві США.

У Російській Імперії цар Олександр ІІ, бажаючи помститись великотоварним агровиробникам, за поразку у Кримській війні, і розвинути вітчизняну промисловість у ті самі часи почав земельну реформу. Однак на те щоб різати крупних агротоваровиробників він згоди не дав. І ця реформа тяглася аж до Першої Світової Війни, коли перекриті на багато років Босфор і Дарданелли зробили великотоварне агровиробництво   збитковим, що дозволило знищити його разом з панами, які його уособлювали. Але не пройшло й десяти років, як проливи були відкриті, і під ніж пустили радянське фермерство.

Висновок: ці реформи і революції занадто криваві, ватажки цих реформ живуть недовго (Лінкольн, Олександр ІІ …..)
Рано чи пізно закінчується це все, черговим великотоварним виробником агрородукції.

До того ж є сумніви, щодо того. що фермерство дасть поштовх вітчизняній промисловості.
Зараз дешевше все привести з Китаю.

Можливо, як вихід: зруйнувати остаточно дороги, тоді довезти з Китаю, чи хоча б з порту буде коштувати занадто, і десь у ….. почне розвиватись промисловість.
До того ж і вивозити агропродукцію теж буде неможливо, а в таких умовах агрохолдинги здохнуть.
   Відповісти    
Павло Кириленко
оцет Нічого у містах закривати не треба і переносити теж. Те що в містах бурлить життя, це не означає, що там є необхідна промисловість. Міста потрібно ще більше розвивати у плані створення нових робочих місць, але це мають бути не продавці у супермаркетах, бармени, офіціанти, торговці ринків, таксисти, охоронці і так далі, а кваліфіковані фахівці у галузі виробництва та промисловості. Просто паралельно розвиток має відбуватися скрізь. Навіть у маленьких селах можна будувати консервні або мукомольні заводи. Тобто у містах виробництво більш важке, у малих містах і селах харчова та легка промисловість. Та наші села можна було би витягнути хоча би за рахунок таких обєктів, як овочесховища, яких в нас взагалі практично не має.
   Відповісти    

Гринго
Характерна особливість усіх «лівоправих» змішати все в одну кучу, при чому без всякого фактажу і аналізу, і натомість запропонувати «не має значення, яким буде цей адміністративний устрій».

Тобто, шановний Павло, нашого теперішнього гідранта з його відомим «да какая разница» теж можна в «праві» записувати? Чи він, як лукашенко, «інтуїтивно діє як правий»? :)

Просто якийсь зразок лівого популізму. Одним десятком абзаців, не наводячи жодного фактажу, без аналітики взагалі як такової, вимагати зміни просто усього. Від податкового кодексу до терріторіального устрою. Штекель би ще додав Конституцію: реформувати так реформувати! :) 
   Відповісти    
Гринго
Стосовно ринку землі.

Як це було задекларовано Павлом, він прибічник «классичної правої ідеології» яка існувала до «великої французської революції».

Скажіть будь ласка, а кому до цієї революції належала земля? Може «6 мільонів фермерських господарств»? Чи все таки «латифундистам»?

І чому тоді ваша позиція в цому питанні точна копія позиції партії «Батьківщина», яка хоч і проукраїнська але відверто ліво-популістська?

:)
   Відповісти    
Павло Кириленко
Гринго Вам очевидно невідома різниця між аристократією і сучасними баригами латифундистами, тому щоб я не написав, і як би не намагався пояснити, ваш вузький неоліберальний світ, не дозволить цього зрозуміти.
   Відповісти    
Pegasus
Pegasus 22 июня 2021, 14:49     -3      
=Враховуючи відсталість територій віддалених від обласних центрів, має бути визначений принцип податкової шкали – чим далі від великого міста, або чим більш депресивніший регіон – тим менші податки й більше різних заохочень для відкриття там підприємств.=

Не должно быть никаких региональных привилегий, Украине нужно принять программу 5.10, что позволит в кратчайшие сроки выскочить из нищеты всей стране.
   Відповісти    
Гринго
Не правильно!

Германия до сих пор, расхлебывая тяжелое наследство "первого государства рабочих и крестьян на немецкой земле", за бывшую гэдэрэ платит в кассу ЕС меньше, ибо дотирует ускоренное развитие этих территорий.

Штаты, хоть и рыночными механизмами, но дотируют регионы обанкротившегося американского автомобилестроения.

А вы как вообще, левый или правый?

:)
   Відповісти    

Павло Кириленко
Pegasus, 5, 10 це добре, але ця система не буде працювати без великого державного сектору, який покриватиме недостачі у бюджеті. Також потрібна планова стратегічна роль держави на шляху розвитку Нової Індустріалізації, а партія 5.10 цю роль держави заперечує. Тому наша програма є досконалішою.
   Відповісти    
Гринго
Кілька слів про «праве діло».

Як на мене, однією з проблем в Україні є майже повна відсутність «правого флангу» в політичних розкладках. Це природня проблема враховуючи важке совдепівське минуле. «Лівий фланг» репрезентує широкий спектр усіляких збоченьців, на любий смак. А от дійсно правих майже нема.

Треба також врахувати самі дефініції. «До французської революції», як у Кирилкнка, це категорії позаминулого сторіччя. В сучасних умовах, це прихильники або свободи (праві) або рівності (ліві). Ці речі несумістні, але мають уживатися в сучастному суспільстві. В більшості випадків, в сучасних розвинених країнах, таке співіснування доведенне практикою, і такі конструкції отримують назви «центристи», «лівоцентристи», «правоцентристи» тощо.

Сам себе я вважаю правоцентристом. А от куди взагалі можна записати пана Кириленка- навіть не знаю!

:)

:)
   Відповісти    
оцет
оцет 22 июня 2021, 16:52     -2      
В Україні Ви кажете правий фланг відсутній, а де він присутній?
В США 
 Трамп каже: «Я Вам всім роботу дам».
Байден каже: «Я Вас всіх нагодую».

Ніхто не каже: «Ідіть Ви …». 
   Відповісти    

mr.Truth
Ну такое…давайте то что есть будем разрушать, но что конкретно делать вы не предлагаете
   Відповісти    
Adam Viter
Літо 1921 року. Три роки і вісім місяців з часу приходу більшовиків до влади.
Головний більшовик Володимир Ульянов (Ленін) живе в одному з розкішних маєтків Підмосков’я, яке відібрали у вдови фабриканта Сави Морозова. Їздить в суперрозкішній «Delanay Billville», який належав останньому російському імператору. До послуг “вождя світового пролетаріату” і його дружини ще півдесятка автомобілів з царського гаража. І такий стиль життя завжди був і є притаманним всім #слугамнароду.
А в швейцарських банках на ім’я Леніна є вкладів на 75 мільйонів франків.
Головний чекіст Фелікс Дзержинський живе в особняку золотопромисловця Стахеєва, оздобленому італійським мармуром і яшмою. До послуг Дзержинського особиста дача на ПБК – знаменитий палац князів Юсупових. Там для “Залізного Фелікса” навіть бункер обладнали, бо він був неабиякий боягуз.
А ще одна “скромна дачка” Дзержинського – в підмосковному Любанові, колишній маєток поміщика Шліппе. А в Звенигородській волості – ще одна, колишній маєток нафтового магната Зубалова, пізніше відома як “Горки-9”.
На швейцарських рахунках Дзержинського – 80 мільйонів франків.
Стільки ж – у глави виконкому Комінтерну Григорія Зінов’єва.
На рахунках у “більшовика № 2” Льва Троцького в США 11 мільйонів доларів, а в Швейцарії – 90 мільйонів франків. І “скромна дачка” в Черкізово. Там же – палаци Калініна, Свердлова та інших відомих більшовиків.
Про кількість мільйонів на їх рахунках в казковій Швейцарії і кілограмах смарагдів в особистих сейфах не скажу, щоб не засмучувати. Скажу тільки, що в 1921-1922 роках в Південній Африці було зупинено видобуток алмазів – річка діамантів з Росії, що продавались за смішними цінами, зробила її невигідною.
Випереджаючи питання: про мільйони більшовицьких вождів влітку 1921 писала газета “Нью Йорк Таймс”. Ціле розслідування було.
А хочете меню товариша Дзержинського в тому році, коли від голоду гинули мільйони селян і пролетарів?
Понеділок: консоме з дичини, лососина свіжа, цвітна капуста по-польськи.
Вівторок: солянка грибна, котлети телячі, шпинат з яйцями.
Середа: суп-пюре з спаржі, яловичина-буллі, брюссельська капуста.
Четвер: вуха боярська, стерлядь парова, зелень, горошок.
П’ятниця: пюре з цвітної капусти, осетрина, боби метрдотель.
Субота: юшка з стерляді, індичка з моченими яблуками, вишнею і сливою, гриби в сметані.
Неділя суп зі свіжих печериць, курча маренго, спаржа.
І не те гидко, що жили вони в палацах, жерли з срібла і сербської порцеляни солодко і від пуза. І навіть не те, що десятки мільйонів вивозили з країни на випадок якщо доведеться тікати з охопленої війною країни.
Гидко те, що сотні літераторів і тисячі журналістів писали за завданням Агітпрому цинічну брехню про те, як Дзержинський непритомнів із голоду. Як Ленін порожнім окропом з шматочком цукру вприкуску чорний сухарик запивав. Якими вони всі були людяними-прелюдяними і скромними-прескромними.
І виходить в тій огидній історії, написаній радянськими “істориками за викликом”, що “Залізний Фелікс”, колишній закінчений наркоман, не від передозу кокаїну ноги простягнув, а чи то серцевого нападу, чи то від туберкульозу. І що Свердлов помер від іспанського грипу, а не був отруєний Леніним за те, що організував на Леніна замах.
Історія більшовиків, а потім комуністів; історія їх влади – це суцільна мерзенна бридота.
А поки такі факти слід знати всім. Бо останнім часом почалися спроби реанімації “совка” і героїзації тих, хто в ньому панував. І бубонять всі ці товариші одне: “не треба переписувати історію”.
Було б що переписувати …
Для тих, хто розуміє.
Історія – це досвід життя цілих народів. Але ще вона і страшна зброя, яку той же Кремль використовує століттями, замовляючи “історикам за викликом” (і не тільки своїм) потрібні обґрунтування претензій на чужі землі.
Текст (с) Павло Бондаренко
Borislav Bereza поширив посилання 26 червня 2021 о 10:06  · 
https://www.facebook.com/borislav.bereza/posts/6407817312577654
   Відповісти    
   Правила

Записи в блогах:




Думська в Viber


Ми використовуємо cookies    Ok    ×