Стамбул і зерно!

Всім відомо, що домовленостями з російськими нацистами можна лише сраку витерти. Але є одне але!

Українська влада мала спробувати розблокувати експорт зерна, соняшникової олії та насіння. Власне вчора в Стамбулі вона це спробувала зробити.

Чому це так важливо? Все дуже просто, бо якщо впаде сільське господарство наслідки будуть катострофічні, як для української економіки, так і для українського села. Той хто кричить, хай там в Африці їдять банани навіть не уявляє, які будуть ті наслідки. Якщо коротко, то зараз експорт зерна йде лише через три річкових порти — Рені, Ізмаїл, Кілія. Ці порти давно нормально не працювали, не оновлювалось обладнання і пропускна спроможність їх потужностей нижче плінтуса.

За словами дальнобоїв, розвантаження одного зерновоза в порту Рені займає 2 години, а в Южному займала 20 хв. В районі того ж Рені черги на тижні. Отже зерноперевалка тими портами — як мертвому припарка. Тобто експорт зернових навіть не на рівні струмочка, а так на рівні посцяти. Це спричинило значне зростання ціни на зернові на світових біржах, однак в Україні це має зворотний ефект. Оптова ціна на пшеницю впала до 3000 грн за тонну (до 24 лютого — 7000), насіння соняшника впало до 7000 грн за тонну (до 24 лютого 17-19 тисяч).

При цьому ми маємо зростання вартості пального майже вдвічі, запчастин вдвічі і мінеральних добрив і т.д. Отже, при ціні в 3000 грн за тонну зерна і 7000 грн за соняшника фермер має збитки, а значить не зможе посіяти на наступний рік, більш того, він не може виплатити гроші за оренду паїв. Я вже не кажу, що не зможуть виплатити лізинги за техніку. А в українських фермерів за останні роки переважна більшість техніки — це круті комбайни, трактори і т.д.

Просто зрозумійте, що окрім великих агрокорпорацій фермери не засіють поля (великі агрокорпорації теж під питанням) — це мінус робочі місця, це автоматично принцип доміно який потягне за собою всі галузі сільського господарства — тваринництво, птахівництво, молочку і т.д., тобто вдарить по харчовій промисловості.

Саме тому влада спробувала вирішити це питання, а на Африку похуй.

Навіщо це було потрібно російським нацистам? Ну майже з тих самих причин! Власне напередодні підписання папірців у Стамбулі ЄС прийняв 7-й пакет санкцій щодо агресора. Все би ок, але там зазначили, що заборони на експорт російського зерна, продуктів харчування і добрив немає. Хоча заборони і не було, однак через санкції зерновози відмовлялися заходити в російські порти, бо західні страхові компанії через санкції відмовлялися страхувати судна.

Отже, російським нацистам розблокували експорт зерна і вони отримали, що хотіли, тому підписали в Стамбулі меморандум, який їх ні до чого не зобов'язує і демонстративно в'їбали по Одеському порту, бо знають, що жодне цивільне судно не зайде в порт під обстрілами, а отже ми не зможем збути своє зерно — тим самим вони усунуть конкурента на міжнародному ринку і завдадуть ще більшої шкоди нашій економіці. Яка на разі тримається на західних траншах.