Сьогодні всі кажуть про необхідність розвитку економіки, підняття заробітних плат, збільшення пенсій, зниження комунальних тарифів та інше. Риторика ж для здійснення цього зводяться до банальних обіцянок менше красти, відновлення торгівлі з відсталими ринками, або до вигукування модних слів типу «стартап» та «IT» без жодного розуміння цієї сфери. Насправді ж проблема в тому, що зараз українській економіці не має куди розвиватися – за нинішніх умов у неї просто відсутній потенціал для зростання. Навіть якщо всі чиновники одразу почнуть жити «по-новому» і раптом перестануть красти, ми не забезпечимо мільйони українців робочими місцями та не наповнимо бюджет. Бо більше вивозити і продавати за кордон сировини ніж зараз ми вже не зможемо. За останні 20-30 років в Україні відбулася деіндустріалізація, після якої не було запропоновано нічого нового. Замість оновлення засобів виробництва та розвитку нової промисловості, пристосованої до сучасних викликів часу, потужні підприємства та заводи були просто розпиляні на металобрухт. Єдине, що цікавило новий вузький прошарок олігархів, це заробіток з продажу та перепродажу енергоресурсів, сировини та природних копалин. Тому їх по праву можна називати «сировинними олігархами», а устрій, що вони збудували в Україні – «сировино-олігархічним». Сировинні олігархи із року в рік, від виборів до виборів ведуть у владу свої маріонеткові політичні проекти. Армії соціологів та політологів постійно відслідковують настрої та запити суспільства і створюють під ці запити свої кишенькові «нові-старі» політичні проекти. Вони розповідають про стратегії і плани, але ніколи не вдаються до конкретики. Бо насправді вони чітко знають, що змінювати нічого не збираються. Їх влаштовує Україна в якості бананової республіки, сировинного додатку до потужних країн світу. Примітивна країна з населенням до 15-20 мільйонів – це більше, ніж буде достатньо для обслуговування примітивних сировинних підприємств. Саме тому ми друга країна світу після Зімбабве, у якій вже двадцять років не проводили перепис населення. Саме тому в нас ліквідовано машинобудування і цілі галузі промисловості. Ліквідовано науково – виробничий потенціал. Практично знищена професійно-технічна освіта. Межа розвитку та інтересів сировинних олігархів — лише висмоктувати з держави її надра, сировину, а населенню продавати енергоресурси за завищеними тарифами. Це їхня бізнес-стратегія, яку вони реалізовують вже десятками років. Їх це влаштовує. Не влаштовує це все лише нас — українців, які хочуть жити у сильній, економічно розвинутій, заможній країні. Відродити українську економіку цілком реально і в нас для цього є всі можливості: перестати мислити стандартами аборигенів, заміть продажу сировини започаткувати принцип замкнутого циклу виробництва, створювати нові виробничі потужності, нове, сучасне машинобудування та суднобудування. Україна – морська держава, але ми щороку втрачаємо потенційні прибутки у мільярди доларів через відсутність власного торгового флоту. Слід чітко зрозуміти, всі ці проблеми вирішуються шляхом політичної волі і зміни правил гри. Справедливі закони і рівні умови для всіх дадуть старт українському економічному диву. ВО «Свобода» має розроблений план дій: пакет законів розвитку нашої економіки. Це чітко прописані кроки, які держава має зробити для боротьби з монополіями. Це дасть поштовх здоровій конкуренції, яка є запорукою прогресу, спричинить відродження промисловості та розвиток нових галузей, створить умови для розвитку заможного середнього класу. Саме велика кількість багатих, самодостатніх українців стане рушійною силою розвитку майбутньої України. Вибір за нами!
Правила |