Подяка історичному факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Останнім часом в Одесі активно обговорюють наслідки ліквідації факультету історії та філософії й кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Вирішив долучитися до цієї дискусії і я, адже був безпосереднім учасником обговорення цього питання на засіданні Вченої ради ОНУ та голосував проти такого рішення.

Моя позиція ґрунтувалася на тому, що, хоча формально через зменшення кількості студентів і навчального навантаження адміністрація могла обґрунтовувати таке рішення, діяльність факультету ніколи не обмежувалася лише викладанням навчальних дисциплін. Уже майже століття його науковці виконують надзвичайно важливу місію – досліджують історію України, Одеси та Одеського національного університету, сприяючи збереженню історичної пам'яті й утвердженню української та європейської ідентичності нашого міста.

Одним із найяскравіших прикладів такої роботи стала монографія «Ілля Мечников в Одеському університеті: образ, світогляд, доробок», підготовлена за активної участі викладачів факультету. У цьому дослідженні переконливо доведено проєвропейські та проукраїнські погляди Іллі Ілліча Мечникова. Фактично ця праця стала вагомим внеском у збереження історичної спадщини університету, адже ще раз підтвердила, що навіть у часи Російської імперії Одеський університет був осередком європейської науки, культури та цінностей.

Сьогодні це має особливе значення. В умовах російської агресії дедалі частіше лунають спроби поставити під сумнів історичну належність Одеси до європейського культурного простору. Саме тому наукові дослідження, що спираються на архівні документи та історичні факти, є надзвичайно важливими для збереження історичної правди й протидії російським історичним міфам.

Не менш важливим аргументом на користь збереження хоча б кафедри історії України є її потенціал щодо залучення зовнішнього фінансування наукових досліджень. Сьогодні Європейський Союз, міжнародні наукові фонди та Національний фонд досліджень України приділяють значну увагу проєктам, присвяченим формуванню національної пам'яті, дослідженню європейської спадщини українських регіонів та протидії російській історичній пропаганді. В умовах постійного дефіциту бюджетного фінансування саме міжнародні гранти дедалі більше стають одним із найважливіших джерел розвитку університетської науки. Саме кафедра історії України могла б стати одним із провідних центрів реалізації таких проєктів в ОНУ.

Як приклад можу навести власний досвід. Лише у 2026 році мною було підготовлено та подано три грантові заявки в межах міжнародних наукових програм та конкурсів Національного фонду досліджень України. У разі їх підтримки частину залученого фінансування планувалося спрямувати на проведення досліджень, присвячених історичним доказам європейського вибору Одеси та Одещини, а також ролі Одеського національного університету у формуванні європейського інтелектуального простору Півдня України. Такі дослідження доцільно виконувати саме за активної участі науковців кафедри історії України, серед яких є фахівці, добре відомі не лише в Україні, а й у країнах Європи.

Саме тому збереження наукового потенціалу кафедри історії України є важливим не лише для її викладачів чи студентів. Йдеться про збереження наукової школи, яка десятиліттями досліджує історію нашого краю, захищає історичну правду та формує українську ідентичність Одеси. Такі наукові осередки потрібно не ліквідовувати, а підтримувати й розвивати, адже саме вони здатні залучати до університету міжнародні проєкти, додаткові фінансові ресурси, зміцнювати його науковий авторитет та сприяти утвердженню європейського майбутнього Одеси й України.