Перехрестя сприйняття

         Вчора у Дюка стався діалог з актівистом ЄвроМайдану о ментальності українців. Спробую зробити коротенькі висновки.

Усі знають прислів`я, буцім-то воно визначає український менталітет:.

«Моя хата з краю — нічого не знаю! "

       Да, дійсно було і таке прислів`я. Но, що насправді малося на увазі?

       Об`єднані селянським господарством, родинними зв`язками, дружніми стосунками — сусіди не розповідали агентам влади та окупантам про своїх сусідів. Саме це і визначало прислів`я.

Однак було і інше прислів`я: «Моя хата з краю — першим ворога зустрічаю! "

         Вороги України однак наведуть обов`язково, ще одне прислів`я:«своя сорочка ближче до тіла». В розумінні, як особиста вигода важливіша. І цьому є пояснення, яке викриває спроби знищення найкращих рис, які відрізняли українську спадковість та традіційність.

       Насправді прислів’я має таке походжен­ня. Коли наші предки, хоронили загиблого в бою козака, то його побрати­ми скидали з себе сорочки і клали їх якнайближче до тіла загиблого. Цим вони показували, як вони його щиро любили, як вони ним насправді до­рожили.

      Звичайно, нашим ворогам вигідніше, аби наші хати для нас були лишень скраю, а сорочки – тільки ближчими до власного тіла. Ні! Це звертатись потрібно до Мордора.

Так де зараз Ваша хата друзі?