Нова форма ТЦКшників як запит на справедливість

Кілька днів тому Президент зробив публічну заяву щодо роботи ТЦК. По суті, він визнав її загалом задовільною, а випадки зловживань назвав поодинокими — хоча й кричущими. Попри всю мою критичність, я переконаний: Зеленський говорив щиро. Він справді вірить, що ситуація виглядає саме так.

Ми живемо в реальності, де немає місця самообману. Рожеві окуляри я зняв давно. Учора я опублікував репост — ініціативу Олексія Гончаренка щодо ТЦК. У відповідь отримав критику від глибоко шанованих мною людей: Катерини Ножевнікової, Оксани Гуцуленко, Івана Черненка. Тому сьогодні хочу детальніше пояснити свою позицію. Для мене очевидно, що цей документ народився як результат численних звернень громадян і постійної комунікації народного депутата з суспільством.

У нашому суспільстві побутує переконання: депутат — це влада. Чи опозиційний, чи провладний — людям це байдуже. Якщо якесь рішення не підтримане — значить, не переконав. А не переконав — значить, працюєш погано (с).

Протягом останніх років наша команда в Одеській обласній раді послідовно порушує низку важливих питань: надмірно завищених зарплат чиновників (лише за останній рік зарплатний фонд апарату облради зріс майже на 30 мільйонів — при «колосальному навантаженні»: 4 чергові та 1 позачергова сесія на рік), масових нецільових витрат та неефективного використання коштів. І, звісно, питання незаконного призначеного заступника від ОПЗЖ — Шкарівського, який дозволяв собі образи на адресу ТРО та відкрито висловлював проросійські погляди. Про це навіть не хочеться згадувати.

Ми намагалися бути переконливими. Апелювали не лише до зали, а й до громадськості. Але після трьох років повномасштабної війни мусимо визнати: майже нічого не змінилося. Коаліція почувається впевнено, а тепер ще й посилилась майже всіма депутатами від «Батьківщини». При цьому в офіційних звітах і далі пишуть, що адаптували свою роботу до умов воєнного часу (цитата зі звіту голови облради Діденка).

А ось Олексію Гончаренку вдалося досягти набагато більшого — звичайним дописом і зверненням у соцмережах. Не законопроєктом. Не депутатським запитом. І саме завдяки цьому тема ТЦК вийшла на загальнонаціональний рівень обговорення — значно ефективніше, ніж сотні заяв, круглих столів і розмов про корупцію та свавілля.

Чи є відмінності у формі між Нацгвардією та ЗСУ? Звісно. Між різними родами військ ЗСУ? Безперечно. Чи роблять ці відмінності якісь підрозділи «кращими»? Очевидно, ні. Так само й нова форма жодним чином не впливає на ефективність мобілізації.

І я вже мовчу про те, що, зважаючи на особисте ставлення керівництва держави до Гончаренка, шанси на те, що його звернення буде позитивно розглянуте, приблизно такі ж, як і на те, що завтра всі російські війська вийдуть за межі кордонів 1991 року, а президент путін визнає свою стратегічну помилку, погодиться понести відповідальність і виплачувати Україні репарації та компенсації за всі завдані збитки.

Я все. Можете кидати каміння.