Католицизм чи православ'я — це актуальне питання над яким варто замислитися сьогодні, в день католицького Різдва, яке ми вже відзначаємо на державному рівні. Для мене в цьому питанні все просто. Не вважаю за потрібне слідувати усталеним уявленням, а тому католицизм — це не конфесія, а саме релігія. Причому не просто Християнська, а наша прадавня індо-арійська, яка органічно ввібрала у себе вчення Христа та його доктрину спасіння. Достатньо наголосити хоча б на тому, що в основі католицизму лежить ідея брахманізму — коли провідну та керуючу роль у суспільстві відіграють ті хто спілкуються з Богом, духовні люди — брахмани (духовенство). Після яких ідуть кшатрії — аристократи — воїни. Тобто ті самі середньовічні провідні два стани, а саме духовенство та аристократія. Сподіваюся всі знають, що папа римський до часу коли «Реформація» і «Просвітництво» взяло гору був реальним духовним провідником всіх європейських монархій. Нічого подібного ніколи не було у православ'ї, бо — це всього лише Християнська конфесія. Яка до того ж за своєю культурною складовою є абсолютною чужорідною нашому індо-арійському Роду. Уточню, що Індія у назві визначення роду індо-арійський несе лише географічне значення, а не етнічне. Індо-арійська релігія, яка трансформувалася у католицизм — це в першу чергу відображення нашої культури, творіння етносу, народу, а якщо точніше Роду. Характерними рисами її є обряди, стиль та архітектура. І доречі, мова, а саме мова єднання нашого великого Роду — латинь. Мета реформації дати можливість європейським народам читати месу рідною мовою, мала насправді мету позбавити ці народи знань, технологій та сакральності, які зберігає у собі —латинь. Чим далі ми від латині — тим далі від знань, технологій і духовності. Через це і багато інших чинників, сьогодні можна констатувати факт, від справжньої нашої індо-арійської, католицької релігії залишилася лише архітектура. Тож віддамо шану пращурам, які залишили ці пам'ятки як символ нашої минулої величі. Доки маємо можливість споглядати їх, маємо надію на відродження. Так само і відродження Русі — України можливо лише після ревізії історії — коли славному її вождю князю Яремі Вишневецькому буде повернута честь та визнання народу. Зрештою Христос народився! Тож наново народиться і Русь!
Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя
павел недавно ходив..у сволоту (свободу) і був лубочним нациком проте головний злодій -Тягнибакс проворовав електоральну касу і сволота розбіглася..отак Паша випрошує мідяки в багатому чорноморському регіоні..памятаєте дітей лейтенанта Шмідта
юрій Не можу промовчати на ваш образливий висєр щодо "Свободи"! Бо її ненавидить антиукраїнська, мокшанська, бандитська мразота, яка чекає на кремлівський реванш, люто ненавидить усе українське, особливо мову! "Свобода" існує 30 років! Ти, здохнеш, вона ні!
Дійсно в тексті якийсь вінегрет. Скажімо, коли добрий католик цар Токта, розбив біля Куяльнику магометанського гетьмана Ногая, якого доречи звали Ісус, і так вийшло, що був втрачений ще один шанс на українську державність, то від представників індо-арійського роду мало що залежало. Коли один індо-арієць чи-то добив Ногая, чи відрізав голову вже у мертвого гетьмана і приніс царю, його стратили, бо занадто багато на свою індо-арійську душу узяв.
Тарас шевченко, Іван Франко, Леся Українка боролися з християнством. Павло Кириленко, Ви не український націоналіст, і не індо-арієць, а послідовник аврамістичних семітів, які злізли з африканських дерев пізніше нашої розвинутої трипільської цивілізації.