В Україні законодавчо затверджено податкові пільги для бізнесу. Це зроблено аби адаптувати та стимулювати його для роботи в умовах війни та післявоєнної відбудови. Проте – це чудова практика для розвитку економіки у мирний час, але в умовах війни цього замало. Бо зараз від держави очікують не стільки податкових пільг, як ведучої, керуючої ролі в плані повного переформатування її моделі, по суті створенні нової планової економіки. Економіка воєнного часу – це коли Уряд визначає вектор розвитку, розподіляє ресурси, направляє цивільний людський та інтелектуальний потенціал у необхідне русло. Держава має стати архітектором економічних процесів та промислового розвитку, бо в нинішніх умовах ринок сам вже нічого не відрегулює. З початком війни мільйони людей залишилися без роботи й дрібний бізнес сконцентрований на виготовлені товарів народного вжитку скоро стикнеться з низькою купівельною спроможністю населення. Тобто паніка під час якої з полиць магазинів змітали все підряд скоро обернеться ще більшою проблемою, коли у людей вже не залишиться живих грошей на руках. І саме в цей момент держава має бути готовою вчасно забезпечити всіх цих людей необхідною роботою. Це і є економіка поставлена на військові рейки. Та в ній ключову роль грає не попит та пропозиція, а виробництво всього, що є необхідним для якнайшвидшої перемоги у війні. Разом з цим, люди які будуть задіяні в роботі на оборонних підприємствах, суттєво збільшать купівельну спроможність, а відповідно і розвиток для дрібного бізнесу та сфери послуг. Отже, українські урядовці мають перетворитися з системних адміністраторів по визначенню розмірів податків та їх зборів у суб’єктів економічної політики, стратегів розвитку промисловості в умовах воєнного стану. А це крім всього іншого ще і планування системи безпеки, коли підприємства мають працювати в умовах бойових дій, нанесення ракетних та бомбових ударів. Світовий досвід організації роботи промислового комплексу в умовах війни існує, як на прикладі країн учасниць Другої світової війни, так і того ж сучасного Ізраїлю, його потрібно негайно вивчати та застосовувати. Але зараз є великі сумніви, що на це здатний нинішній Уряд України, який і в мирний час до війни був вкрай непрофесійним. Прикладом професійності сьогодні є українська армія, коли президент будучи цивільною людиною, але як головнокомандувач віддав простий наказ, зупиняти ворога на всіх напрямках, заподіювати йому максимальної шкоди та втрат, і армія моментально почала це реалізовувати. Так і в економіці, президент оголосив переорієнтування економіки на військові рейки, відповідно Уряд повинен не просто зменшити податки для бізнесу, а запропонувати комплексну модель промислового розвитку держави в умовах війни. Тому, якщо такої моделі ми досі не побачили – це означає, що Україні потрібний новий Уряд фахівців, а не статистів та адміністраторів. Мій телеграм канал: https://t.me/kyrylenko_pavlo |