«Звільніть пташок!» — закликає присвячений полоненим цивільним артпроект в одеському музеї

Артпроект «Будь ласка, звільніть пташок!», створений на підтримку цивільних, яких росія незаконно утримує в тюрмах, відкрився в Одеському історико-краєзнавчому музеї. Подію приурочили до Дня Соборності України.

Деякі з ув'язнених перебувають в неволі з початку 2022 року, а інші ще з 2014-го. Ініціатором проекту став Центр громадянських свобод.

«Тисячі цивільних російські військові викрали з території України. Нині їх утримують за ґратами буцегарень та у підвалах. З невинних людей знущаються фізично та морально», — каже організатор та модератор проекту, керівник громадської організації Асоціація жінок України «Дія» Наталя Делієва.

Героями артпроекту «Будь ласка, звільніть пташок!» стали шестеро в'язнів: Валентин Вигівський, Ірина Данилович, Сергій Цигіпа, Наріман Джелялов, Різа Ізетов та Ірина Горобцова. Вони виходили на мітинги окупованих міст України, боролися інформаційно за свободу, і постраждали саме за це.

Дружина політв’язня Кремля, журналіста й письменника, звинуваченого у шпигунстві, Олена Цигіпа поділилася своїм болем та хвилюванням за долю чоловіка. Декілька віршів, таємно переданих на волю, оптимізму не додають.

«Драму полонених розкрито через образи пташок, що перебувають в неволі й можуть загинути без нашої підтримки, — каже автор робіт та куратор виставки Катя Сита. — Роботи представлені в трьох різних видах колажу: аналоговий, діджитал та анімація. У якості птахів використані силуети соколів та голубів. Сокіл — один із символів свободи України, її незламності, а голуб – символ невинності, чистоти й миролюбності».

За її словами, сюжет діджитал-плакатів концентрований на тортурах, щоб донести такими візуальними образами всю жорстокість дій російської влади. Аналогові колажі занурюють глядача у стан, коли він розуміє, чим може закінчитися байдужість. Один колаж – це наче прірва, залита кров'ю жертв, над якою повислі птахи. Інший має зовсім інший посил: він легкий, аж наче райський – це те відчуття, до якого прагнуть полонені, мріючи зараз про це у тортурах.

Анімація розповідає про те, з чим доводиться зіштовхуватися ув'зненим. Руки, які з’являються нізвідки — анонімні та могутні, то руки катів, що наносять тілесні удари (розбитий ніс) та психологічні (поява міміки-крику). І, зрештою, ці катування переходять усяку межу — символом цього стає мотузка, що спалахує вогнем, і клітка валиться у прірву.

«В останній частині ми бачимо так само анонімну руку, що тримає ключ і відчиняє ворота — звідки вилітає пташка без обличчя, яка сиділа у клітці. Усі полонені мають бути звільнені — головний сенс цього кадру», — підкреслює куратор виставки.

«Звільнити без умов і обмінів!» — закликають організатори та учасники проекту, який працюватиме до 5 лютого.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва