«Я малюю море» та «Палітра рідного міста»: одеські бібліотеки запросили до читальних залів митців

Одна за одною відкрилися дві художні виставки, присвячені темам моря та міста, в бібліотеках Одеси. Першою влаштувала свою «персоналку» під назвою «Я малюю море» член Спілки мариністів Одеси Ганна Павлова у бібліотеці імені Костянтина Паустовського (Градоначальницька, 9). Повний штиль або легкий бриз, атмосфера спокою та тиші… Важко здогадатися, що перед нами твори мисткині, яка взяла до рук пензля зовсім не так давно.

«Свої перші картини я довго нікому не показувала, — зізналася Ганна Микитівна. – На той час у мене рука була травмована, і один професор порадив мені працювати через біль. Так я й робила. З часом почала помічати, що у мене виходить. Зустріла живописця Сергія Жану, який порадив продовжувати і нічого не боятися. Стала брати участь в групових виставках. Стелла Мунтян дала багато цінних рекомендацій, що не годиться, а що, навпаки, треба розвивати. А до того я 37 років пропрацювала в Будинку моделей: ми робили лекала, кроїли, шили сукні, пальта, костюми, які мали великий попит».

«Ми з Ганнусею працювали разом, — розповів модельєр Семен Гун. – Це були незабутні роки. Ми створювали одяг, а для цього треба було в першу чергу багато працювати. Талант – це, як казала одна розумна людина, це лише 5 відсотків успіху, а 95 відсотків досягається працею. Без одягу ми не уявляємо собі життя. Гадаю, ще повернеться час, коли одяг буде привабливішим. Кожна подія вимагає свого костюма. Зараз одягаються одноманітно: джинси, куртки… Пора це міняти».  

Виставку графіки «Палітра рідного міста» відкрив відомий професійний художник Володимир Василенко в Національній науковій бібліотеці (Пастера, 13). Володимир віртуозно малює гуашшю міські пейзажі.

«У роботі з гуашшю дуже важливими є певні навички, уміння, досвід, — зазначає Володимир Сергійович. – Саме гуаш надає теплого, оксамитового тону, посилює виразність та створює неповторний настрій у написанні краєвидів».

В експозиції можна побачити й квіткові натюрморти митця, а в цілому читальні зали тільки виграють від присутності витворів мистецтва. Та й читачі задоволені, кажуть, заразом із книжками отримують сеанс заспокійливої арттерапії.

Авторка — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова