Вибори в Німеччині: яким буде новий Бундестаг і що чекає на Україну?

На дострокових виборах у Німеччині перемагає консервативний союз ХДС/ХСС, а його лідер Фрідріх Мерц має всі шанси змінити Олафа Шольца на посаді канцлера.

Німецькі ЗМІ вже опублікували перші результати екзит-полів і прогнози.

За офіційними даними, ці вибори ознаменувалися рекордною явкою — 83%.

Телекомпанія ARD дає блоку «християнських демократів» ХДС/ХСС (Union) 29% голосів — це безумовний лідер. Слідом за ним - ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) і 19,5%. Соціал-демократична партія чинного канцлера Олафа Шольца (SPD) — 16%, «Зелені» (Grüne) — 13,5%. У «Лівих», колишніх комуністів (Linke), 8,5%.

Вільна демократична партія, ВДП (FDP), що входила раніше до панівної коаліції, і Союз Сари Вагенкнехт (BSW) можуть не подолати прохідний бар'єр.

Мінімальна кількість депутатів у Бундестазі — 598 осіб, однак через систему розподілу місць і механізм «перевищення мандатів», у минулому 20-му складі було 735 депутатів, що робило його найбільшим у його історії та найбільшим вільно обраним національним парламентом у світі.

На думку політичного експерта «Думської» Володимира Імуша, хоча формально здається, що все добре, і сили, які відкрито виступають проти допомоги Україні, не лідирують у перегонах, ситуація аж ніяк не райдужна.

Переможці, правоцентристська партія, яка після відходу Меркель і початку широкомасштабного вторгнення різко розвернулася в бік України, одна правити не зможе, для створення уряду потрібно збирати коаліцію.

«І ось тут перша проблема. На другому місці «Альтернатива для Німеччини». Цю партію традиційно називають проросійською. Хоча правильніше називати її членів конспірологами, антиєвропейськими, антисистемними. Ось такі ось дуже дивні люди», — розповідає Імуш.

При цьому соціал-демократи показали найгірший за свою історію результат. Політсила, яка була панівною, зі своїм канцлером Олафом Шольцем, у минулому скликанні, у цьому — лише третя.

«Ліві» дуже поліпшили результат, хоча їх важко назвати проукраїнськими. Там є кілька крил і молодіжне крило до України досить лояльне.

А ось на межі ще дві політичні партії, це Вільні демократи, які входили в уряд Шольца до розвалу коаліції, і Союз Сари Вагенкнехт. В обох майже 5%. Для України краще, щоб пройшли тільки перші, оскільки Сара Вагенкнехт, яка вийшла з «Лівих», відкрито виступає проти допомоги Україні в принципі. Її риторика, крім іншого, ще більш проросійська, ніж в АдН. Однак вона значно небезпечніша, оскільки політика її системна і продумана.

Якщо вона все ж таки подолає 5% бар'єр, зібрати коаліцію буде значно складніше. Мається на увазі проукраїнська коаліція.

Такий альянс передбачає ХДС/ХСС, які стали першими (20%), соціал-демократів Шольца (16%) і «Зелених» (13,5%).

«Такі коаліції в Німеччині існували і навіть досить успішно працювали, але все-таки це буде нестабільна коаліція. Тому що християнські демократи, ліві та зелені, — це дуже різні політичні сили. І як довго вони можуть працювати разом, як довго вони зможуть ухвалювати складні непопулярні рішення разом? Це ще велике питання», — продовжує Імуш.

Союз християнських демократів і АдН, двох лідерів перегонів, малоймовірний, хоча математично, здавалося б, він хороший, але зараз мейнстримні партії все-таки маргінальну «Альтернативу для Німеччини» не підтримують.

«Найбільша небезпека для нас, що буде створена широка коаліція (яка за кілька років розпадеться) і тоді вже може так вийти, що без АдН уряд створити не вийде. А нам, хоча б навіть два роки прожити з лояльним німецьким урядом, то це дуже добре, що при «Альтернативі» в уряді — практично неможливо», — резюмує Імуш.

При цьому, якими б не були майбутня коаліція та уряд, хто б не став канцлером, інтереси України там будуть явно не на першому плані, є свої внутрішні серйозніші проблеми.