Вибори: що чекає на Молдову в другому турі та чого Україні в неї вчитися (колонка)

Уже 3 листопада в Молдові відбудеться другий тур президентських виборів. Нашим сусідам доведеться обирати між нинішньою президенткою, проєвропейською і проукраїнською Маєю Санду і висунутим соціалістами (їхній символ — червона зірка і лідер — Ігор Додон) Олександром Стояногло. При цьому назвати їх зовсім уже принциповими опонентами не можна. Політичний оглядач «Думської» Володимир Імуш розбирався в тонкощах сусідського політичного життя і навіть робить свій прогноз.

Умовна тріумфаторка Мая Санду отримала високий результат у першому турі, але сумарний рейтинг усіх інших кандидатів, яких вважають проросійськими, виявився вищим. Величезні «мережі», скупка голосів, а в Гагаузії нібито були надруковані заздалегідь результати голосування. Не будемо зупинятися на тому, що за повного контролю силовиків і президентської вертикалі надрукувати бюлетені з результатами навіть у Гагаузії неможливо, мова не про це. Так, цей регіон історично був проросійським — як у Молдові, так і в Одеській області. На останніх парламентських виборах, за загального тріумфу Санду, у Гагаузії переміг блок соціалістів і комуністів.

Олександр Стояногло — гагауз і володар румунського паспорта, колишній генпрокурор при Санду. 2021 року стався гучний скандал із його арештом і відстороненням. Проти Стояногола тоді відкрили кримінальну справу, його підозрювали в корупції. А сам він звинувачував Санду у втручанні в справи правоохоронних органів. 2023 року Європейський суд із прав людини визнав, що Молдова порушила права Олександра Стояногло на справедливий судовий розгляд, коли його усунули з посади генерального прокурора, і зобов'язав державу виплатити йому компенсацію.

Ще 2014 року, під час проведення референдуму в гагаузькій автономії щодо вступу до Митного союзу з росією, він заявив, що поважає вибір земляків, але не згоден із ним. Стояногло не є членом соцпартії, ба більше, лідери соціалістів (Додон і Ко) шоковані результатами (про це говорять в обох штабах). Вони не пішли на вибори, бо не вірили, що зможуть обійти Санду. Також нагадаємо: Стояногло визнавав, що згідно з міжнародним правом, Крим і Донбас є частиною України.

Партія соціалістів у Молдові, м'яко кажучи, проросійська. Колишнього президента і лідера соцпартії, того самого Додона називають одним із найближчих прихильників путіна на пострадянському просторі. Звісно, прозахідність лівого кандидата менша, ніж у Санду, і в нас є приклад із Грузії, коли від самого початку прозахідний Іванішвілі (мільярдер і реальний керівник Грузії) поступово дійшов до відверто проросійських формулювань та відкрито розвернув країну в бік росії. Тому ми не можемо впевнено стверджувати, що в разі перемоги його позиція буде прозахідною. Але зараз називати Стояногло проросійським кандидатом буде великим перебільшенням.

Аутсайдери президентських перегонів набагато більш проросійські кандидати, а значна частина населення голосує за СМС-ками, отриманими від Ілана Шора, який перебуває в москві в розшуку. У штабах обох кандидатів сумніваються, що вкрай проросійські голоси зацікавлені в підтримці Стояногло. Так, рівень ненависті до Санду високий, але партійні функціонери розуміють й інше. Реальні повноваження президента не такі великі, а попереду набагато важливіші парламентські вибори. З президентом Санду пройти їх проросійським силам буде простіше. Адже Стояноглу напевно займе помірковану позицію і на його тлі доведеться радикалізуватися, щоб мобілізувати свій електорат.

Водночас варто зазначити, чому команда Санду програла в цілій низці регіонів. Де-факто її витягла діаспора. Експерти пояснюють це тим, що після перемоги на попередніх виборах у суспільства були дуже високі очікування, які не повністю виправдалися. Люди розчаровані тим, що не вдалося побороти корупцію, рівень життя не зріс так різко, як хотілося тощо. Це правда, але є й інші причини.

Представники команди Санду, хоча й окремо милі люди, на жаль, поводяться як іноземці, не бачачи Молдову далі Кишинева. Їм набагато приємніше їздити європейськими столицями, і вони абсолютно не працюють із людьми в провінціях Молдови, не комунікують із жителями регіонів, не живуть проблемами своїх виборців. Тим часом в аграрних районах люди живуть у жахливих умовах.

Деякі члени команди Санду після результатів першого туру стали звинувачувати виборців і приписувати їм провину за «не такі» результати, навіть закликаючи забирати паспорти у тих, хто неправильно голосує. На щастя для самої Санду, подібну риторику швидко припинили, оскільки штаб розуміє, що до другого туру виборів потрібно налагодити (а не погіршити) комунікацію з виборцями і переконати підтримати їхнього кандидата.

Ситуація нагадує наші українські реалії. Проєвропейські прогресивні кандидати вважають за краще ігнорувати виборців у сільській місцевості, особливо в тих районах, які вважаються «ватяними» і «проросійськими», розраховуючи тільки на голоси великих міст і обласних центрів. Замість того, щоб комунікувати з людьми та працювати з їхніми проблемами, вони вважають за краще звинувачувати самих виборців.

Безумовно, українським політикам варто винести урок із виборів у Молдові.

Прогнозую, що в другому турі президентських виборів переможе Мая Санду, але з мінімальним відривом, і знову-таки завдяки голосам діаспори.

Автор — політичний оглядач «Думської» Володимир Імуш