Час повертатися до краси. Два Євгени з Одеси показали малюнки і зліпки з жіночого тіла  

До 5 травня творчий простір «Діалоги» (Соборна площа, 2) відведено під виставку «Return to beauty» («Повернення до краси»). Автори — два одесити, два Євгени, Запоточний і Годенко. Соціальна тематика цього разу — осторонь, зібрані найкрасивіші малюнки Євгена Запоточного, які вже переповнили майстерню. Один зал відданий пейзажам і квітам, інший — жіночим портретам.

«Я прагну малювати не будинки, а атмосферу між ними, я прагну до того, щоб малюнок був лаконічним, як японська каліграфія, щоб малюнок був вільним і не замученим, щоб не перетворювати малювання на роботу, малюнок — це гра, а творчість — це свобода», — каже Євген Запоточний, і до його слів нема що додати, все задумане художнику цілком вдається.

Тато Євгена з дитинства намагався відвернути сина від творчості, кажучи, що всі художники страждають від алкоголізму і безгрошів'я. Ставши архітектором, Запоточний не перестав бути художником, а життя змушувало метушитися від проєктування до викладання, у свій час Євген продавав свої художні роботи в Міськсаду.

Вважає, що його можна назвати несистемним художником, оскільки не живе з продажу творів і не перебуває у творчих спілках.

Скульптор Євген Годенко, у минулому вчитель Запоточного, представив дві роботи в техніці лайфкастинг. Власне, це зліпки, зроблені з людського тіла за допомогою сучасних матеріалів, а не старого доброго гіпсу. Щоб суміш не прилипала, шкіру моделі рясно змащують вазеліном, а коли вся ця краса гарненько застигне, її знімають, і ось тут вже можна заливати гіпс або гіпсовий цемент, бетон, пластмаси, метал, скло і так далі.

Красивому стрункому жіночому тілу завжди віддають перевагу джентльмени зі смаком, а в мистецтві такі форми — запорука успіху. Щоправда, роль автора, який стає рабом натури, знижується в застосуванні такої техніки. Але глядач, який шукає краси, при цьому не страждає.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андрєєва та Олександра Синельникова