Прекрасний старт «Чорноморця» в Першій лізі ґрунтовно підбадьорив одеських уболівальників, розчарованих вильотом улюбленого клубу з Прем'єр-ліги. Впевнена гра підопічних Олександра Кучера дозволяє з надією дивитися в майбутнє. Ми вирішили відвідати команду і вирушили на тренувальну базу в Совіньон, щоб дізнатися, чим живуть «моряки».

Звичайний будній вівторок. Тишу туманного осіннього ранку розрізає майже нестямний крик «яяяяя». Незважаючи на максимальну стислість висловленого, очевидно, що кричить не українець. Порушником спокою виявився нігерійський воротар «Чорноморця» Чіжіоке Кінгслі Аніагбосо. Так він позначив своїм захисникам, що бере під контроль м'яч і допомоги не потребує. Чіжіоке всього 21 рік, але сьогодні він основний воротар одеської команди.

Тренування, на яке ми потрапили, присвячене тактичним побудовам, відпрацьовуються так звані «заготовки» — прийоми, що застосовуються в тій чи іншій ситуації. Нас просять не знімати відео, щоб конкуренти не дізналися, чим їх збирається дивувати «Чорноморець».

Атмосфера на полі робоча, але трохи напружена — позначається післясмак домашньої поразки від «Буковини», а це, між іншим, головний суперник за перше місце, від якого «моряки» відстають вже на сім очок.

«ПОТРІБНО БУЛО ПОВЕРНУТИ ХЛОПЦЯМ ПАЛАЮЧІ ОЧІ»

За діями гравців уважно стежить головний тренер Олександр Кучер і активно вказує на ті чи інші моменти, які йому не подобаються. Для нього, як для молодого тренера, нинішній сезон є надзвичайно важливим. Ексзірка «Шахтаря» прийняв «Чорноморець» у березні 2025 року. Перед ним поставили завдання врятувати клуб, що тонув, і залишити його в елітному дивізіоні, однак це не вдалося.

«Коли я прийшов у «Чорноморець», то застав команду в складному моральному та фізичному стані. Потрібно було насамперед повернути хлопцям емоції, палаючі очі. Чи могли ми з тим складом залишитися в Прем'єр-лізі? Могли. Я завжди кажу, що не буває безвихідних ситуацій, завжди можна досягти результату. Головне — бажання і віра в себе. Мабуть, цього нам тоді не вистачило», — каже Олександр Кучер.

Проте, в фахівця повірили і довірили йому право формувати склад і готувати команду до нового сезону. Тепер це вже точно його «Чорноморець», а на порядку денному — завдання з зірочкою: повернення до Прем'єр-ліги.

Одесити блискуче стартували, довгий час лідирували, але після низки невдалих ігор опустилися на другу позицію. Проте, видно, що спортсмени тренуються в гарному настрої, немає нервозності і недомовленості.

«Ми і покричати можемо, і пожартувати, а коли треба — і в діалог вступити. У нас немає такого, що все робиться за вказівкою тренера. До людей потрібен індивідуальний підхід — на когось можна накричати, і це його підбадьорить, а інший, навпаки, закриється. Ми намагаємося не зациклюватися тільки на футболі, ходимо разом в кіно, спілкуємося. Це згуртовує колектив – дуже важливо емоційно розвантажуватися», – розмірковує головний тренер.

«НІКОЛИ В ЖИТТІ НЕ ДУМАВ, ЩО БУДУ ГРАТИ В ПЕРШІЙ ЛІЗІ»

Однак не всі футболісти відпрацьовують тактичні схеми, є ті, хто через стан здоров'я на поле не виходять. Серед них зірка українського футболу, ексгравець збірної України та київського «Динамо» Євген Хачеріді, який приєднався до «Чорноморця» минулого літа.

Для нього нинішній сезон теж особливий, оскільки це спроба повернутися в професійний футбол після дворічної перерви, протягом якої він підтримував форму, виступаючи за аматорські клуби. Женя різкий і агресивний на полі, відомий своєю ігровою люттю. А за його межами – спокійний і привітний хлопець.

«Я ніколи в своєму житті не думав, що буду грати в Першій лізі, проте, коли подзвонив Миколайович (прим. Олександр Кучер), я не сумнівався ні хвилини, тому що хотів і планував повернутися у футбол — є сили, є досвід, — каже Євген Хачеріді. — Перша ліга — непростий чемпіонат, тут не так багато футболістів по-справжньому високого рівня, проте багато силової боротьби, тобто фізика-фізика. Спочатку було непросто, але поступово від гри до гри набирав форму і відчуваю себе чудово. За великим рахунком, якщо порівнювати Прем'єр-лігу і Першу лігу, якщо не брати до уваги перші п'ять-шість команд, то це приблизно один рівень».

Ще один новачок «Чорноморця» — 27-річний півзахисник Максим Луньов, за плечима якого понад 150 матчів у Прем'єр-лізі за «Дніпро», «Зарю» і «Кривбас». Він з'явився в команді всього тиждень тому в статусі вільного агента, проте вже в першому ж матчі відзначився гольовою дією — після його передачі зі штрафного одесити забили «Буковині».

«У мене в червні закінчився контракт з «Кривбасом» і так сталося, що в трансферне вікно я не зміг знайти команду. І тут дзвінок з «Чорноморця», поговорив з головним тренером і відразу зрозумів – це відмінний варіант. Дуже швидко приїхав до Одеси і знайшов тут чудовий колектив. Хлопці налаштовані грати і перемагати, це головне», — каже футболіст.

Травмовані гравці обговорюють футбольні та навколофутбольні питання в присутності тренера воротарів Олександра Рибки, який відпрацьовує «сухий лист» (удар з кутового з підкручуванням після чого м'яч залітає в сітку).

«Дивіться, чотири з чотирьох, непогано, так?», — підморгує він футболістам.

«НУ ЖИВУТЬ ЖЕ ЯКОСЬ ТУТ УКРАЇНЦІ, ТОМУ Я ВИРІШИВ І ПОЇХАВ»

Більшість футболістів «Чорноморця» — українці, проте є й семеро легіонерів. Географія строката: Бразилія, Гамбія, Венесуела, Панама, Грузія, Нігерія. Найколоритніший серед них уже згаданий вище голкіпер Чіжіоке Кінгслі Аніагбосо. На запитання про те, чи знав він щось про Україну до приїзду сюди, він сором'язливо знизує плечима, проте одразу каже, що знайшов українців добрими і мирними людьми.

«Коли я приїхав в Україну, я вперше в житті відчув холод. Знаєте, в Україні дуже холодно, — каже молодий футболіст. — Мене часто запитують, що ти забув у країні, в якій йде війна? Я подумав, ну люди ж живуть в Україні, залишаються там, значить, все нормально. І я вирішив поїхати. Крім того, мені сказали, що в Одесі війни немає. Звичайно, це виявилося сильним перебільшенням, але до тривог і обстрілів я звик, це стало для мене звичною справою. Коли звучить сирена, я йду в укриття».

Також легіонер зізнався, що найбільше в Одесі любить пляжі і борщ. До слова, незважаючи на те, що він тільки на початку професійної кар'єри, пов'язувати своє життя з футболом і ставати тренером або спортивним функціонером Аніагбосо не збирається. Після того як повісить бутси на цвях, хлопець збирається почати музичну кар'єру і створити власний гурт. Весь вільний час він присвячує грі на фортепіано, під акомпанемент якого виконує власні і не тільки пісні.

Тренування закінчується, футболісти повільно залишають поле. Вони втомилися, але при цьому зосереджені, бо знають – справжня втома попереду. Під час наступного матчу, де не можна буде зупинитися, вислухати поради тренера і переграти комбінацію.

Перед командою стоїть чітке завдання – повернення в еліту українського футболу, а для цього потрібно посісти перше або друге місце, що дає прямий вихід в Прем'єр-лігу. Або третє-четверте, а потім у стикових матчах з командами вищого дивізіону визначити, хто сильніший.

«Сьогодні наша першочергова мета – закінчити перше коло, проаналізувати ту дистанцію, яку ми вже пройшли, і зробити правильні висновки. Безумовно, вже взимку в команду потрібно буде вливати нову кров. А що буде далі, подивимося. Віримо в свої сили і рухаємося далі», – каже Олександр Кучер.

Автор – Ростислав Баклаженко