Перемагають не генерали, а вчителі: одеський педагог, який пішов на фронт добровольцем – про війну та майбутнє української освіти (фото, відео)

Сьогодні Україна відзначає День вчителя – в умовах повномасштабної війни з нацистською росією. Безліч українських педагогів пішли на фронт. Нещодавно всю країну облетів зворушливий ролик із учителем в уніформі, який, повернувшись додому на побивку, заходить до свого класу. Те, як його зустрічають діти… Це щось неймовірне! До сліз, як то кажуть.

Спеціальний кореспондент «Думської» Дмитро Жогов поспілкувався з одеським педагогом, який добровільно пішов воювати з окупантами.

Повністю цитата звучить так: «Війни виграють не генерали – війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики».

Це твердження приписується Отто фон Бісмарку. І тут із «залізним канцлером» не посперечаєшся. Від вчителя залежить, чи виросте покоління допитливих людей, які вміють і люблять розмірковувати, чи зомбі з буквою Z, виголеною на потилиці.

Я б не відпускав учителів на війну! Їм там не місце. Треба вчити українських дітей із очима, що постаріли від війни. Треба підшукувати слова, які ще не надрукували в підручниках. Але чи мало чого хочу. Життю на мої «хотілки» начхати. Але якщо вчитель таки пішов на війну, він може бути прикладом. На нього дивиться безліч дитячих очей. І між собою перемовляються: а наш Сергій Юрійович на війну пішов! І значуще додають: добровольцем!

Я зв'язався з директором Одеського навчально-виховного комплексу №90 Сергієм Івановим, який саме так, добровольцем, вступив до лав Збройних сил.

«Думська». Як проходить ваш день? Розкажіть від дзвінка до дзвінка!

Сергій Іванов. Не знаю, на щастя чи на нещастя, але ми зараз в тилу. Я недалеко від Одеси, охороняю узбережжя. У бойових діях поки що не брали участі. Але ми називаємось першою лінією. Бо якщо напад з боку моря, то у нас наказ: хоч би годину протриматися. Зараз я стрілець морської піхоти. Матрос.

«Д». Декілька слів про вашу школу. Яка вона?

С.І. У нас навчаються з дитячого садка, від двох років, та до 11 класу. Школа із поглибленим вивченням німецької мови. Тобто наші діти у 9-11 класах складають німцям (спеціально приїжджає з Німеччини делегація) на мовний диплом, який дає право вступати до відповідного навчального закладу Німеччини чи Австрії без мовного іспиту.

«Д». З дітьми не листуєтесь? Вони не надсилають вам картинок, привітань?

С.І. Звісно, шлють! (оживляється) сьогодні ось відеопривітання надіслали! Діти 11 класів! Я в них мав вести фізику, але так вийшло, що довелося їх залишити. Я буквально з перших днів, з 7 березня, пішов до армії добровольцем. Просто знаєте якось… Коли я маю своїх співробітників військовозобов'язаних направити у військкомат… А сам ховатися десь… Я б так не зміг.

«Д». Якою ви бачите шкільну програму після війни? Які предмети буде переглянуто? Історія? Література? Географія?

С.І. Як казав Чехов, «немає національної таблиці множення». Тобто базові предмети залишаться такими, якими вони є. А щодо гуманітарних, то перебудова буде. Та сама історія, до неї будуть включені нові розділи. Допустимо, «Російсько-українська війна XXI століття».

«Д». Повоєнне дитинство вкрай тяжке. Як Висоцький співав:

Все — от нас до почти годовалых —

«Толковищу» вели до кровянки,

А в подвалах и полуподвалах

Ребятишкам хотелось под танки.

Як ви вважаєте ті, чиє дитинство спотворила війна, яким буде це покоління?

С.І. Слава Богу, Одеса не окупована. В наших одеських дітей проукраїнська позиція зміцнилася. Навіть у тих, хто вагався. Коли ракети падають на голову, ти розумієш, що це не просто так. А щодо дітей в окупації, то там, звичайно, важко. Ми ж знаємо, що російська пропаганда промиває мозок якісно. Там проблеми будуть, звісно. Психіку дітям вони намагатимуться покалічити.

«Д». Що б ви побажали вашим колегам у День Вчителя?

С.І. Колегам бажаю мирного неба.

Ми сподіваємось, що День вчителя наступного року пройде за розкладом. Вчителі, як їм і належить, навчатимуть, а діти писатимуть твори на тему «Як вистояла і перемогла Україна у війні».

Дякуємо вам, вчителі!

Розмовляв Дмитро Жогов