В Україні відновили роботу перші реєстри, які постраждали від безпрецедентної російської кібератаки: які наслідки удару і що буде далі?

Три ключові нотаріальні реєстри України, які постраждали внаслідок кібератаки з боку росії, відновили роботу.

Про це сьогодні повідомили в Міністерстві юстиції, передає кореспондент «Думської».

Зокрема, знову функціонують Єдиний реєстр довіреностей, Спадковий реєстр та Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів.

Тепер нотаріуси можуть повноцінно реєструвати довіреності, заповіти та спадкові справи, перевіряти спецбланки.

Усі ті документи, що видали нотаріуси доки системи не працювали, мають занести до реєстрів протягом п'яти днів. Відновлені бази додатково захищені від нових кібератак, стверджують у Мін'юсті.

ЩО СТАЛОСЯ?

Наймасштабнішу за всю історію кібератаку на українські державні реєстри ворог здійснив 19 грудня. Російські хакери заявили, що знищили всі дані, до яких змогли дотягнутися, включно з резервними копіями на польських серверах.

Примітно, що український уряд понад 12 годин відмовлявся визнавати факт атаки, стверджуючи, що має місце звичайний технічний збій. І тільки 20 грудня міністр юстиції Ольга Стефанишина офіційно заявила: таки хакери попрацювали.

За даними Служби безпеки України, росіяни готували атаку не один місяць. Стоїть за нею хакерське угруповання головного розвідуправління генштабу рф - те саме, яке рік тому успішно знесло ядро найбільшого мобільного оператора України «Київстар».

«Як правило, такі атаки відбуваються з комбінованим використанням фішингу, соціальної інженерії та можливим залученням інсайдерів, — прокоментували атаку «Економічній правді» в Інституті дослідження кібервійни. — Наразі невідомо, який період зловмисники перебували в системі. Але якщо якісь дані було видалено, то основне значення матиме свіжість бекапів даних із реєстрів. Ймовірно, метою хакерів могла бути паралізація державних послуг, збір розвідувальних даних і нанесення економічної шкоди».

Сумарно хакерам вдалося видалити понад мільярд записів у шести десятках різних реєстрів. Крім того, у «Дії» недоступно 27 послуг.

Серед знищених — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, реєстр обтяжень нерухомого майна, Держреєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний реєстр боржників, Єдиний реєстр довіреностей, Єдиний реєстр заповітів та спадкових прав, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких розпочато процедуру банкрутства, база актів цивільного стану.

З 20 грудня нотаріуси позбавлені можливості виконувати більшість своїх функцій і здебільшого лише завіряють документи.

ЧИМ ЦЕ ЗАГРОЖУЄ?

Наслідки знищення реєстрів дуже серйозні. Фактично заблоковано всі операції з нерухомістю, купа проблем з оформленням та отриманням спадщини, реєстрацією та перереєстрацією підприємств, тендерними процедурами. Немає можливості укладати багато фінансових угод, подати заяву на соціальні виплати, перевірити контрагента.

Одруження, розлучення, народження і смерті реєструються тільки на папері.

Багато хто побоюється, що внаслідок кібератаки може втратити своє майно. Однак опитані «Думською» експерти вважають, що до такого не дійде.

«Усе-таки, незважаючи на величезну роль, яку відіграють у нашому житті електронні реєстри, угоди завжди оформляються і на папері. Зникнення запису в базі нерухомості неприємно, але те, що будинок ваш, підтверджено ж і паперовим документом, чи не так? Тому катастрофи не станеться, хоча, звісно, життя нам уся ця історія ускладнила», — каже юрист Олександр Іванов.

За його словами, на житті звичайної людини те, що трапилося, якщо і позначиться, то незначно. Більше постраждає бізнес.

«Затягується оформлення майна, зірвані угоди, неможливо стягнути борги, буксують судові справи. Звичайно, це збитки, і немаленькі. Але все ж я сподіваюся, що рано чи пізно реєстри відновлять роботу, і все повернеться на круги своя», — підсумовує експерт.

ЩО ДАЛІ?

У Міністерстві юстиції стверджують, що за всіма реєстрами (включно з базою актів цивільного стану, про яку раніше говорили як про безнадійно зниклу) існують резервні копії. Зараз вони проходять процедуру валідації (перевірки), і поступово система буде відновлюватися. Займе це ще кілька тижнів. Складнощі можуть виникнути з доповненням реєстрів записами про юридичні дії, вчинені після атаки та оформлені паперово: все це доведеться вносити в бази вручну.

Важливо ще убезпечити системи зберігання та управління даними від нових атак, які, безсумнівно, повторюватимуться знову і знову. Як бачимо, робота, проведена фахівцями після удару по «Київстару», не дала ефекту у випадку з реєстрами, які виявилися вразливими. Вочевидь, державі слід переглянути політику в цій сфері та вжити нових, системних заходів з протидії кібернетичним військам противника.

Автор — Микита Горемика