У передмісті Одеси відкрили пам’ятник штопору та закопали під ним пляшки з вином  

Любов не лише скульптор, він ще й ексдепутат Одеської міськради, драматург, поет і колекціонер. І предмет його колекціонування — саме штопори. Схоже, він знає про них усе.

Загалом у колекції одесита понад дві сотні унікальних коркотягів, виготовлених у період від XVII століття до наших днів. Є в нього історичні штопори, якими користувалися європейці ще до того, як у 1795 році англієць Семюель Хеншелл запатентував свій зразок, що став класичним, — із пензликом для струшування пилу з пляшки. Є великі німецькі штопори-гармошки, більше схожі на хірургічні інструменти. Не обійшлося і без французьких штопорів для шампанського — табів. А ще є еротичні, циганські та купа інших різноманітних.

Колекціонер любить цитувати польського поета Антонія Регульського, якому приписують вислів: «Штопор живить надії закупорених пляшок».

«Сподіваюся, що цей коркотяг як новий символ Таїрового допоможе відкрити всю цінність місцевого теруару й таланти людей, які тут живуть і працюють», — зазначив Любов.

Після відкриття пам’ятника неподалік від нього закопали винні капсули часу — пляшки з місцевим вином. Інститут Таїрова, наприклад, залишив для нащадків екземпляр Одеського чорного, він же аліберне. Фахівці НДІ пояснюють, що це візитівка нашого регіону — нарівні з білим Сухолиманським.

Сорт винограду вивели у 1950 році фахівці інституту, які схрестили Алікант Буше та Каберне-Совіньйон. Вино з нього відрізняється інтенсивним рубіновим кольором. У букеті присутні пасльонові тони, шоколадні тони, ноти чорної смородини, ожини.

Кілька років тому у Верховній Раді навіть зареєстрували проєкт постанови про офіційне заснування національного свята — Дня сорту винограду Одеський чорний, який пропонували відзначати щороку 5 травня. Ініціатива не пройшла з низки причин. Водночас Україна вважає Одеський чорний та Сухолиманський пріоритетними сортами для розвитку національного бренду.