В Одеській області чиновниця мерії відмовилася від дітей, щоб чоловік-ухилянт зміг виїхати за кордон

Нові подробиці спливли в резонансній справі «одинаків у законі» — про масове розірвання шлюбів із залишенням дітей у батьків, яке кілька років майже безкарно практикує Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Аналізуючи рішення цієї установи, зроблені практично під копірку, кореспондент «Думської» знайшов одне, де в ролі відповідача виступала така собі Головченко Марія Володимирівна.

Ми встановили, хто це. Мова про начальницю відділу з питань молоді та спорту Білгород-Дністровської міськради.

Її чоловік Геннадій Іванович Головченко домагався розлучення, наполягаючи, щоб їхні спільні діти, Георгій і Ксенія, залишилися з ним. Як ми вже писали, у 99,9% випадків суди стають на бік матері, але тільки не Білгород-Дністровський, який побив усі рекорди підтримки батьків. Протягом 2022-2023 років він виніс понад 1000 рішень на їхню користь!

Так і цього разу: суддя Валентин Заверюха задовольнив позов Геннадія Головченка в повному обсязі й відібрав діток у чиновниці, зберігши, втім, за нею батьківські права.

«Відповідач на теперішній час залишила дітей на позивача та мешкає окремо, як матір належним чином не виконує своїх батьківських обов'язків щодо виховання дітей, не цікавиться їхнім життям, здоров'ям та розвитком, наведене свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дітей. Відповідач не заперечує щодо визначення місця проживання спільних дітей разом із батьком, про що свідчить відповідна заява про визнання позовних вимог», — ідеться в рішенні.

Суддя Заверюха виніс його 23 січня 2023 року, Марія Головченко апеляції не подала, і рішення набуло чинності за місяць.

9 липня 2023 року вона розмістила на своїй сторінці у «Фейсбуці» пост із привітанням чоловіка: «Найкраща людина в моєму житті сьогодні святкує ДН (далі йде купа емодзі з сердечками, — Ред.). З днем народження, моя душа, моє міцне плече, Геннадій Головченко».

Якось несхоже, що це пише жінка, яку кинули, відібравши дітей, чи не так?

Нагадаємо, бурхлива діяльність Білгород-Дністровського міськрайонного суду стала предметом розслідування Національного антикорупційного бюро, яке навіть заарештувало одного із суддів, Олександра Боярського, в момент отримання 1500 доларів від потенційного батька-одинака. Потім, щоправда, служитель Феміди вийшов під заставу і навіть повернувся на роботу.

У липні НАБУ оголосило про підозру ще групі осіб. Серед них - адвокат, помічник адвоката, фізособа-посередник, секретар судового засідання та консультант суду.

Переліченим особам інкримінують злочини, передбачені різними статтями Кримінального кодексу — дачу хабара, організацію незаконного переправлення людей через кордон, незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.

За даними слідства, схема передбачала винесення судових рішень про розірвання шлюбу. При цьому неповнолітніх дітей залишали у батьків, які таким чином ставали одинаками. Останні використовували це як підставу для ухилення від мобілізації та виїзду за кордон.

«Клієнтів шукали в групах у соціальних мережах, а вартість кожного судового рішення становила від 1500 до 3500 доларів США, — зазначають у НАБУ. — Детективи встановили, що протягом 2022-2023 років суд виніс понад 1000 подібних рішень. При цьому мали місце випадки виїзду чоловіків за кордон без супроводу дитини, визначення місця проживання дитини на тимчасово окупованій території, підробки процесуальних документів від позивачів та втручання в систему автоматизованого розподілу судових справ».

Зазначимо, що, попри розслідування, Білгород-Дністровський райсуд продовжує виносити «дивні» рішення. Як правило, їхній автор — суддя того ж суду Сергій Савицький, який, окрім іншого, займається шлюборозлучними процесами. До нього у правоохоронців поки претензій немає. Як і до Заверюхи.

Ще торік Савицький разом із Боярським став приймати заяви на розлучення майже виключно від чоловіків із неповнолітніми дітьми, задовольняти їх, причому залишаючи дитину в батька або забираючи її в матері. В низці випадків останніх вони ще й позбавляли батьківських прав. Цю практику Савицький продовжив навіть після затримання колеги.

В липні 2024 року він ухвалив понад 10 рішень щодо розірвання шлюбу, і всі на користь батьків, які в такий спосіб стали одинаками й отримали право на відстрочку від мобілізації, останнє — 26 липня. Зараз у провадженні у судді перебуває ще кілька подібних справ, зокрема одна за позовом чинного військовослужбовця.

«Схема дуже проста, — розповіло нам обізнане джерело в правоохоронних органах. — Отримавши таке рішення, розлучені одразу ж окремо залишають країну. Діти при цьому їдуть із батьком. За кордоном сім'я возз'єднується. Жінки іноді заздалегідь, до рішення суду, готують ґрунт: розповідають усім, який нехороший у них чоловік, що він хоче відібрати дитину, подає на розлучення. Усіляко страждають у соціальних мережах тощо».

«Треба розуміти, що у звичайній практиці розлучення з передачею дітей батькові трапляється вкрай рідко, українські суди в переважній більшості випадків стають на бік матерів. Якщо якийсь суд починає робити протилежне, це аномалія, яка може означати тільки одне: налагоджено механізм винесення фіктивних рішень — природно, за гроші», — каже юридичний оглядач «Думської» Олександр Іванов.

Марію Головченко не позбавили батьківських прав, але багато жінок, які звернулися до Білгород-Дністровського суду, пішли і на такий варіант. Що, за словами Іванова, лише здається гарним рішенням, а за непередбачених обставин може створити безліч проблем.

«В разі раптової смерті батька-одинака — а всі ми люди, всяке буває — діти, які виїхали з ним за кордон, ризикують опинитися під опікою тієї держави, у якій живуть. Якщо мати позбавлена батьківських прав, їй дітей не віддадуть. Ба більше, якщо в сім'ї немає родичів, які готові оформити опіку над дітьми, їх можуть усиновити інші люди. Я би взагалі рекомендував думати перед тим, як брати участь у сумнівних і свідомо протиправних схемах, а ще втручати в них дітей. Тут купа ситуацій. Грати із законом — дуже ризиковано», — підкреслює юрист.

Автор — Микита Горемика