Проблема, про яку воліють мовчати: в Одесі говорили про насильство над жінками та дітьми

Проблеми домашнього та сексуального насильства проти жінок та дітей обговорили під час ланчу-зустрічі, в якому взяли участь громадські діячі, волонтери, правозахисники, а також блогери.

Домашнє та сексуальне насильство проти дітей і жінок, незважаючи на ратифікацію Україною Стамбульської конвенції, залишається частим явищем як через недосконалість законодавства та органів, що його контролюють, так і через звичку суспільства замовчувати ці проблеми й не привертати до них уваги. Відповідного висновку дійшли учасники ланчу-зустрічі.

За словами професора кафедри адміністративної діяльності поліції Одеського державного університету внутрішніх справ Олени Ковальової, на сьогоднішній день значна кількість громадян вважають за краще не сигналізувати в органи, приміром, про випадки рукоприкладства щодо дітей.

«Скільки стикалася з тим, як розумні й освічені люди кажуть, що в сусідній квартирі регулярно чують крики й дитячий плач, але на запитання, чому не повідомляєте в поліцію, випливає таке: «Ой, що ви, навіщо влазити в чуже життя». Тобто, люди ставляться до таких дій, як до стукацтва. Це вже усталена традиція, яку, безумовно, потрібно змінювати», — зазначила вона.

Водночас блогерка та громадська діячка Олена Ротарі підняла не менш важливу, при цьому ще більш табуйовану тему — насильство з боку військових. «На жаль, ми маємо дані, що жінки-військовослужбовці нерідко зазнають сексуального насильства з боку колег-чоловіків, проте говорити про це не заведено, а в умовах воєнного часу — небезпечно, бо може бути використано ворожою пропагандою. Ще одна проблема — це те, що військова прокуратура практично завжди стоїть горою за чоловіка у формі і всіляко гальмує розгляд подібних справ», — зазначила вона.