Російський плавучий док, що зайшов у Чорне море, повернули назад у Босфор: таки була ворожа субмарина?

Плавучий док російської корпорації «Атомфлот», який днями завели в Чорне море, повернувся в Босфор.

На фото турецького шипспоттера Йоріка Ішика, зроблених увечері 19 вересня, видно, як чотири океанські буксири заводять споруду назад у протоку.

Жодної офіційної інформації про причини такого дивного вояжу немає.

Раніше «Думська» висунула версію, що під днищем дока може ховатися російський дизель-електричний підводний човен Б-261 «Новоросійськ» (проєкт 636.3 «Варшав'янка»), який у такий спосіб пробирається в Чорне море із Середземного, куди прибув на початку вересня.

Плавучий док побудували на турецькому суднобудівному заводі в грудні 2023 року. Ще пів року його доводили до розуму. Габарити споруди значні: довжина — близько 150 метрів, ширина 60 метрів. У Чорне море її тягнули аж п'ять буксирів. Пройшовши протоки, вони взяли курс на Новоросійськ, але через 300 км повернули назад.

«Теоретично, звісно, приховане проходження субмарини через Протоки під прикриттям цивільного судна можливе, — каже військовий оглядач «Думської» Віктор Босняк. — У 1960-70-х роках таке практикували радянські військові моряки, причому за прохід командир човна мав отримати орден Червоної зірки. Дуже вже це складне завдання. І тим не менш здійсненне, якщо за нього візьметься професійна і злагоджена команда».

Глибини фарватеру там від 33 до 80 метрів. У дока приблизно 6-7 метрів осадка, діаметр «Варшав'янки» — 10 метрів, ще 6 метрів — висота вітрила (надбудови). Тобто у човна є запас глибини. Однак, гадаю, ще з часів Холодної війни турецькі військові враховують ймовірність подібного і давно розмістили на дні проток гідроакустичне обладнання. Тож якщо субмарина і пройшла, то з санкції Анкари.

Чому тоді в підводному положенні? А це щоб не афішувати грубе порушення Конвенції Монтре про статус проток. Тобто мав місце договірняк. Навіщо це росіянам? Поки що сказати складно, думаю, ми дізнаємося найближчим часом: субмарина однаково має рано чи пізно з'явитися на якійсь із їхніх баз».

Фото Yörük Işık