Світло розуму помітне навіть при свічках: одеські краєзнавці розповідають про вулиці та людей рідного міста

Навіть блекаут не завадив містянам зібратися на творчу зустріч з автором книги «Історія Одеси в назвах вулиць» Яковом Майстровим.

Краєзнавець добре пам’ятає і своє важке післявоєнне дитинство, і попередників, котрі залучили його до написання книжок, це були Микола Панасенко та Володимир Чарнецький.

Яків Майстровий — не професійний історик. Він - людина, закохана в Одесу, яка прагне не лише більше дізнатися про рідне місто, а й передати свої знання землякам. Сьогодні і авторитетні вчені, і відомі краєзнавці високо оцінюють багаторічну працю Якова Майстрового, унаслідок якої 1998 року побачила світ його перша книжка — топонімічний довідник «Вулиці Одеси». Дванадцять років наполегливої роботи в архівах і бібліотеках, у цілеспрямованих ходіннях Одесою призвели до народження об'ємнішої і повнішої праці, в якій відображено історію вулиць усього міста.

Книгу видали у 2012 році, вона являє собою подарункове видання солідного обсягу. Одначе за минулі роки, каже краєзнавець, з’явилося чимало публікацій, якими хотілося б доповнити роботу, якщо їй судилося друге видання (а чом би й ні, залишається лише дочекатися сприятливих обставин).

Наприклад, дослідження Михайла Пойзнера дозволило б дати більш розгорнуту характеристику побудованим у 1941 році аеродромам, один з яких був фальшивим та постійно підлягав бомбардуванням. А ще мало хто знає, що під час встановлення пам’ятника повсталим потьомкінцям планувалося перенесення, страшно казати, статуї Дюка до Воронцовського палацу. І лише заступництво тодішнього головного архітектора врятувало унікальний ансамбль Приморського бульвару від ганебного розорення.

Довгий час Яків Майстровий обмежував свої пошуки центром міста та Молдаванкою. Але зрештою обійшов пішки всі інші райони Одеси, аби в книзі були публікації, які автор написав не лише з чужих слів.

Попри відсутність електрики, при світлі свічок пройшла захоплива зустріч з Майстровим, а Сергію Котелку поталанило більше – коли наступного дня він проводив також тут презентацію своєї книги «Анатра», в галереї на Маразліївській було світло, й тепло.

«Хочу представити вашій увазі результат багаторічної праці, книгу, суть якої кілька разів змінювалася під час її написання, як змінювалась і назва. Серед варіантів був і такий: «Особняки Одеси». Може бути, книгу, присвячену одеським особнякам, я ще напишу. Але зараз це – «Анатра». Одеса, Анатра, Драго, революція, війна, успіх і смерть, зліт та падіння, архітектура та архітектурні пошуки. Все змішалося у книзі. Мене перш за все цікавило питання, чому представники багатої та ситої Європи їхали сюди, як формувалася їхня історія успіху на новому місці», — говорить Сергій Котелко.

Книга знайомить з дуже і не дуже відомими одеситами ХІХ століття на тлі історії однієї з найвідоміших родин тогочасної Одеси — родини Анатра.

У книзі згадано понад п'ятсот імен одеситів. Наведено історичні документи, які ілюструють еволюцію міста на тлі живих доль найрізноманітніших персон, пов'язаних з Одесою, та побуту на прикладі влаштування одного з найкрасивіших особняків нашого міста. Багато з цих документів публікуються вперше. Крім того, книга добре ілюстрована, в ній безліч унікальних фотографій з архівів, музейних фондів і приватних колекцій. Ще один приклад того, як добросовісно працюють наші краєзнавці.

Авторка — Ірен Адлер,

Фото Олександра Синельникова