Небезпечні вантажі та зникомі балкери: чим обернеться для Одеси заборона на перевалку добрив у портах

Обмеження на експорт деяких добрив, які з недавніх пір не можна розвантажувати в українських портах, призведе до дефіциту селітри та аміаку і зростання цін на сільгосппродукцію. При цьому назвати таке обмеження нерозумним — не можна. Такі вантажі небезпечні, згадайте, як зникла третина Бейрута після вибуху 2 750 тонн селітри в порту. А наші гавані — постійно під ударом не ракет, так «шахідів».

З іншого боку, не виключено і порушення заборони. Так, неподалік дунайського порту Рені, що на Одещині, кілька днів стояло судно з 3 000 тонн селітри. Близько тижня тому воно просто вимкнуло транспондер і зникло. «Думська» провела короткий аналіз ситуації.

INDIANA JONES I (прапор Палау, IMO 8806149) досить надовго «застрягло» на державному кордоні, що проходить в Одеській області по Дунаю. Воно підійшло до Рені 4 липня, а з 15 липня AIS його не бачить.

Портал Latifundist пише, що нинішні обмеження можуть призвести до недопостачання близько 20 відсотків добрив, що призведе до поганої врожайності культур.

Заборонив розвантажувати небезпечні вантажі в наших портах командувач Військово-морськими силами віцеадмірал Олексій Неіжпапа. Обмеження, яке діє з 7 липня, стосується аміачної селітри, безводного аміаку, аміачних розчинів та інших сумішей, що містять небезпечні концентрації аміаку. Судна з таким вантажем рекомендували імпортувати через порти Румунії та Молдови – Галаце і Джурджулешти.

Імпортери вже перенаправили судна з добривами, однак така логістика призведе до значного подорожчання. Точні цифри поки не називаються. Везти добрива можна і через Польщу. Але все це - подорожчання кожної тонни від 20 до 100 євро (тобто до 15%).

Нові правила викликали занепокоєння серед аграріїв Одещини. Як пояснив «Думській» Михайло Цонков, керівник підприємства в Ізмаїльському районі, без аміачної селітри, що підвищує врожайність на 30-40%, їхні посіви просто не виживуть. А при зростанні цін збитки можуть сягнути мільйонів, як це сталося з картоплею цього року.

«У нашому Придунайському регіоні, який належить до зони ризикованого землеробства, без селітри не можна, без неї нічого не росте – ні буряк, ні морква, ні капуста, ні перець. Цього року перед посадкою овочів я купував селітру по 18-19 тис. грн за тонну, а зараз ціна на неї вже 26-27 тис. грн, і вона зростатиме ще. І ціна на вирощену продукцію постійно змінюється. Так, цього року сталося надвиробництво картоплі та буряків. Через надлишок цих плодів ціна на них різко впала. Якщо ще місяць тому, вартість буряку була 35 грн за кілограм, то тепер вона знизилася до 4-8 грн. Молода картопля була по 80-90 грн за кг, тепер по 10 грн. Порівняно з минулим роком трохи піднялася ціна на перець: з 18-20 грн за кг до 40. Але якщо перцю станеться надлишок, він також подешевшає. А витрати фермер уже зазнав. У результаті, за деякими видами культур цього року я вийшов у нуль і навіть у мінус. Наприклад, на картоплі я зазнав 1 млн 200 тис. збитків», — пояснює підприємець.

І якщо в 2020 році, після Бейрутської трагедії, «знайдені» в порту Південний біг-беги (мішки по 50 кг) просто наробили шуму, то під час війни — це реальна небезпека.

На початку липня вже 2025-го СБУ затримала російських шпигунів, які готували одну з наймасштабніших диверсій в порту в Одеській області. Ракетний удар готувався по складу, де зберігалася селітра.

Треба зазначити, що частка морських поставок весь час зростає — у 2024 році морем в Україну доставили 71 тисячу тонн добрив, що склало 44% від загальних потреб, а за перше півріччя цього року — вже понад 100 тисяч тонн, це приблизно 53 відсотки. Решта обсягів доставляються залізницею з ЄС.

Кілька суден з аміачною селітрою зараз стоять в районі дельти Дунаю, чекаючи рішення власників вантажу про місце вивантаження. Розумною альтернативою поставок азотних добрив в Україну може стати румунський порт Галац. Добрива повинні бути в біг-бегах, щоб була можливість швидкого перевантаження в залізничні склади для подальшого експорту в нашу країну. Цей маршрут дозволить уникнути дефіциту добрив і стабілізувати ціни в умовах обмеженого імпорту.

Оглядач «Думкою» Олексій Сухий вважає загрозу диверсій реальною.

«Думаю, що небезпека вибухів складів з добривами цілком реальна. ФСБ може стежити за суднами з таким вантажем, а потім завдати удару балістикою по порту. Одним з основних шляхів добрив залишається залізничний — через Польщу, проте морська логістика дозволяє заощадити до 20 доларів за тонну, що позначиться на кінцевій вартості української агропродукції. Керівництво Одеської області має розв'язати цю проблему, зокрема, якщо вантаж буде надходити в дунайські порти Румунії, треба забезпечити доставку звідти залізничним транспортом за пільговим тарифом «Укрзалізниці», тільки так можна мінімізувати втрати аграріїв», — заявив оглядач.

Зазначимо, що удари по комерційних суднах стали буденністю ще 2022 року. Почала, природно, росія, яка неодноразово спрямовувала свої ракети по суховантажах, танкерах і контейнеровозах, що прямували в українські порти або виходили з них. Загинуло чимало цивільних моряків. Україна, судячи з усього, відповіла терором проти російського тіньового танкерного флоту: останніми місяцями там щось постійно вибухає, причому причетність до цього нашої країни агресору довести поки що не вдалося.

Утім, не виключено, що українці, справді, ні до чого: рф використовує для таких торговельних операцій дуже старі судна, навіть ветхі, тож аварії цілком можна пояснити об'єктивними причинами.

Хай там як, але сьогодні агентство Bloomberg із посиланням на свої джерела повідомило, що російський диктатор путін розпорядився посилити правила заходження суден у порти рф, збільшивши повноваження фсб щодо їхньої перевірки. Пов'язано це із серією вибухів на танкерах.

Компанія Ambrey, яка займається морською безпекою, заявила у своєму звіті, що «цілком імовірно, що якийсь державний суб'єкт (прозорий натяк на Україну, — Ред.) націлився на танкери із сирою нафтою/нафтопродуктами, які заходять до росії».