Виставку французької художниці Фанні Лешевальє «In memoriam. Реальність крізь мистецтво» відкрив Музей сучасного мистецтва Одеси (Європейська, 31/33). Експозиція з фотоколажів зайняла весь перший поверх.

«Ми займаємося в Україні, в основному, ремонтом, – говорить голова благодійного фонду Solidarity Матьє Арден. – Ремонтуємо будинки, соціальні інфраструктури, допомагаємо українцям. Тут, в музеї, моя місія дещо інша. Фанні Лешевальє, фотохудожниця, котра створює ці картини, попросила мене організувати її виставку. Умова така: ми показуємо експозицію в шести містах, а потім продаємо ці твори, передаємо гроші для фінансування створення центру реабілітації для ветеранів. Фанні – дуже красива дама, дуже скромна, зовні спокійна, але всередині неї кипить енергія. Вона живе неподалік від Парижу, в місті Сен-Жермен-ан-Ле, закінчила Академію мистецтв у місті Ренн в Бретані. У грудні 2022 року зрозуміла, що війна в Україні – це вже й у Європі, і що треба якимсь чином свідчити про неї».

Прагнучи підтримати нашу країну, Фанні Лешевальє познайомилася з багатьма фотографами, які знімали війну та руйнування. Вони надали їй права використовувати їхні знімки. Француженка вирішила поєднати ці фотографії з класичним живописом. Так до сюжетів «Свободи на барикадах» Ежена Делакруа та «Створення Адама» Мікеланджело проникають українські військові в амуніції, а обличчя «Дівчини з перловою сережкою» Вермеєра спотворене гримасою страху та болю…

«Результат вражає, – продовжує месьє Арден. – Ці твори доносять до європейського глядача через звичні образи, що є така війна, що українці борються за свою свободу та потребують підтримки. Цю експозицію ми показували в Музеї історії Києва у квітні. З Одеси ми повеземо її до Миколаєва, потім до Чернігова, до Львова і, якщо вийде, до Харкова. Мене порадувала співпраця з «Альянс Франсез Одеса», саме там я отримав рекомендацію влаштувати виставку в Музеї сучасного мистецтва Одеси. Коли я потрапив сюди вперше, то зрозумів: це справжній музей, тут прекрасне освітлення, тут працюють великі спеціалісти в галузі мистецтва, починаючи з директора Семена Борисовича Кантора. Нам дуже комфортно було працювати, взаємодіяли тісно й активно».

Ідея сполучити класичні образи та документалістику виявилася сильною, це визнали як перші глядачі, так і учасники проєкту.

«Свій знімок я зробив на вулиці Новосельського в березні цього року, коли туди прилітав «шахед», – розповідає одеський фотограф Тимофій Мельников. – Вважаю, що художниці вдалося перетворити жахливий сюжет на красу, тому що така інтерпретація підвищує інтерес до нашої війни з боку іноземних громадян, і це, безумовно, добре. Це та точка, в якій ми можемо зійтися. Якщо європейці хочуть прекрасного, а ми можемо дати жахливе, можна все це сполучити, вийде дещо нове, цікаве як для нас, так і для них».  

Авторка – Ірен Адлер