Стратегія, що змінює міста: інтерв’ю з CEO Spatium Group (новини компаній)

Як ви вважаєте, де наразі зосереджені інвестиційні кошти? Чи є вони взагалі у нас в місті?

Ми бачимо надлишок інвестиційних коштів, наприклад, проінвестованих у Буковельський кластер та загалом у Західну Україну. Там відновлювалося стратегічне поняття санаторіїв, п'ятизіркових готелів із медициною, сервісом та користю. Чек там уже сягнув 10 тисяч доларів за квадратний метр. Це мільярди або, за нашими розрахунками, десятки мільярдів доларів інвестицій.

І це виключно українські гроші. Складно назвати це капіталом, тому що бізнес зараз не інвестує, він виживає, але ті кошти, які залишаються в країні, частково реінвестуються у такі проєкти, як Буковель. Це трансформація регіону, нове життя. Це справжній феномен. Навіть у Європі зараз немає аналогічного інвестиційного кластера. Це наочно показує, що гроші в країні загалом є.

А як ви вважаєте, чому інвестори ставлять у пріоритет Буковельський кластер, а не Одеський?

Інформованість. Це місце, де протягом перших років війни перебувала значна кількість киян, які цінували безпеку цього регіону та тишу. Зараз у тих санаторіях можна забути про війну — там відсутні тривоги.

Тому новий життєвий досвід у безпеці, з новою пропозицією, відновленням сервісу, сенсу та з науковим медичним підходом сформував таку пропозицію. Важко сказати, чи буде весь цей потенціал використаний повністю, адже зараз будуються сотні готелів. Деякі з них сягають 850 номерів в одній будівлі. Це величезні «машини» сервісу та оздоровлення.

Чи буде достатній попит — побачимо. Якщо сценарії життя поглиблюватимуться і приїжджатиме достатньо людей як для оздоровлення, так і для праці, це розвиватиметься. Але існує ризик перенасичення, як це було в Дубаї чи Китаї, де з'являлися міста-привиди. Звісно, хочеться, щоб цей досвід був успішним, але наше особисте завдання — перетягувати таку інвестиційну активність у наше місто.

Як, на вашу думку, вимірюються метрики успішного проєкту?

Успішність проєкту лежить у майбутньому, тому надійність майбутнього — це найважливіша метрика. Це і про дохідність, і про ризик втратити не тільки відсотки, а й всю суму. Надійність — це найголовніше.

Сьогодні схема, де майбутнє схоже на минуле, не працює. Ми живемо в стані тотальної невизначеності. Потрібно проєктувати нові сценарії, досліджувати їх, а це потребує найдефіцитнішого ресурсу — експертизи системного бачення. Наша пропозиція проста: зібрати дослідницький та експертний ресурс, щоб побудувати стратегію розвитку нашого власного міста. Якщо інвестиційні проєкти «лягатимуть» у цю стратегію, їхня надійність буде вищою.

Ми працюємо над розробкою такої відкритої стратегії, яка має втілювати досвід та бачення якомога більшої кількості бізнесменів. Ми живемо у світі нашого знання: якщо змінюється наше знання та воля, змінюється і реальність.

Наприкінці березня відбувся інвестиційно-будівельний конгрес, де ви були ініціатором дискусійної панелі про стратегію розвитку. Розкажіть, як ви збирали «капітанів» цієї стратегії, чому саме ці експерти, і чи був у вас здоровий конфлікт ідей?

Конфлікт ідей та стратегій обов'язково відбувається, і це продуктивно. Наша мета — зробити цей конфлікт ще змістовнішим. На конгресі була представлена лише частина тих, хто працює над проєктом. Не всі мали можливість або бажання виходити на сцену, адже дехто працює в оборонній сфері чи галузях, що потребують конфіденційності.

Мета обговорення — залучити учасників до дискусії. Це було успішно, адже наступний конгрес 1 липня відбудеться вже в Одесі. Його темою буде виключно стратегія розвитку Одеси та інших міст країни. Це буде більше схоже на наукову конференцію з попереднім вивченням доповідей.

Інвестори — це категорія людей, які найбільше потребують бачення майбутнього. Я задоволений, що дискусія вийшла за межі панелі. Багато людей згодні, що об'єднання експертів для побудови прогнозів — це найпростіша та найістотніша дія сьогодні. Зараз ця праця має статус методологічного дослідження, що дає змогу інвесторам розраховувати на більшу надійність.

А якщо бути відвертим, навіщо це особисто вам? Це велика ідея чи сенс життя?

З точки зору релігій та філософії, широкий сенс життя — це експертиза тих виборів, які ми робимо щодня. Об’єднати загальну експертизу змін міста, мати вплив на ці зміни та аналізувати свої вчинки — це найбільш корисна діяльність. Це поєднання дослідницької та підприємницької праці у відбудові нашого майбутнього.

Ми займаємося девелопментом останні 25 років, брали участь у будівництві трьох найбільших компаній міста. Зараз час збирати цю експертизу, ділитися досвідом та робити спільну справу. У світі тотальної невизначеності спільна діяльність стає єдиним способом організувати роботу.

Які цитати чи тези інших спікерів конгресу вам найбільше запам'яталися?

Зі сцени було технічно важко слухати колег, тому я зараз опрацьовую дискусію в записах. Але головне, що мене надихнуло: на початку 90% глядачів дивилися у телефони, а всередині панелі вже майже всі з захопленням дивилися на сцену. Це підтверджує, що тема актуальна, хоча й складна за змістом. Формат треба змінювати — надавати доповіді та готувати питання заздалегідь.

Ми досягли мети — залучили людей до методології розробки інвестиційних проєктів. Проте я зрозумів, що розробка первинних документів та мап була недостатньо наочною. Тепер ми створюватимемо спеціальну експертну групу для актуалізації нормативних документів по розбудові міста, щоб уникнути популізму та короткочасних цілей.

Кажуть, що звичайна забудова вже не так цікавить інвесторів, як особливі проєкти. Вас асоціюють із такими проєктами, як пологовий будинок «Лелека» та велнес-готелі. Чому вас зацікавив саме мікс девелопменту з медициною?

Ми живемо в наших тілах, і хоча фізичне не повністю формує свідомість, без нього вона не існує. Ми приділяємо увагу всім напрямкам. Ще 25 років тому ми проєктували житлові квартали, що підтримували стан здоров'я, і навіть маємо патент на розробку системи вимірювання показників здоров'я.

Поєднання медицини, сервісу, естетики та мистецтва — це головний світовий тренд. Будувати просто квадратні метри — це діяльність минулого. Ринок рухається до ускладнення продуктів, де збільшується частка свідомого та духовного замість матеріального. Нова економіка — це економіка вражень, і ми працюємо саме над цим.

Як ви особисто вимірюєте свою успішність як СЕО? І який проєкт наразі для вас найулюбленіший або той, у який ви найбільше залучені?

Найскладнішим було працювати в умовах, коли інвестування зупинилося, а горизонт планування скоротився до 2–3 місяців. Невизначеність війни тепер супроводжуватиме нас постійно. Відкривати для себе нові типи діяльності, як-от госпіталіті чи санаторна сфера, та переходити від проектної діяльності до операційної — це виклик. Успішність — це здатність змінювати ці типи діяльності.

Мій головний проєкт зараз — це втілення всього життєвого циклу в єдину систему: від клініки репродукції та пологового будинку до шкіл, готелів і геріатричних комплексів. Мене дивує, чому в нашій країні досі немає сучасних геріатричних центрів, адже мільйони українців виїхали за кордон, і люди похилого віку залишилися наодинці. Моя справа — створити умови для їхнього гідного життя та догляду.

Це проєкт про збір експертизи всього циклу життя від народження до поховання, покращення сервісу через Big Data та діджиталізацію. Наша реабілітаційна клініка вже відновила майже тисячу військових за наш власний кошт. Ми готуємо фахівців, щоб мати інструменти розбудови майбутнього. Цікавіше розробляти нове і корисне, ніж повторювати зроблене.

Які ваші поради бізнесменам-початківцям: на які галузі звернути увагу і що розвиватиметься стрімко?

Підприємництво — це те, що формує мислення, і це найбільший дефіцит у новому устрої світу. Моя головна порада — робіть те, що ви любите. Без емоційного зв'язку праця не приносить користі. По-друге, бути підприємцем складніше і відповідальніше, ніж працювати за зарплату, але це дає свободу. А свобода буде головним проєктом у цій четвертій промисловій революції. Тільки підприємницька позиція дозволяє впоратися з тотальною невизначеністю.