Московський патріархат і ПЦУ борються за найстаріший собор Одеси: поки що в суді

Боротьба за найстаріший собор Одеси, Свято-Троїцький на Європейській вулиці, між Православною церквою України та УПЦ Московського патріархату перейшла в судову площину. Головним активом у цьому протистоянні залишається сама будівля храму — пам'ятка архітектури національного значення, яку досі утримує Московський патріархат.

Водночас опоненти діють за схемою, яка вже допомогла їм забрати храм у Військовому госпіталі. Що ж до нинішнього яблука розбрату, то перші сто років свого існування храм був зовсім не московським, а грецьким, і національна громада давно намагається повернути його. У судово-церковних хитросплетіннях розбиралася «Думська».

Тут важливо чітко розрізняти два поняття: саму будівлю храму, пам'ятку архітектури національного значення (яка залишається за Московським патріархатом), та релігійну громаду — громадську організацію. Саме ця структура й увійшла до Православної церкви України.

Наприкінці минулого року представники ПЦУ провели парафіяльні збори, змінили статут і перейменували юридичну особу. Оновлений документ підписав архієпископ Одеський і Балтський ПЦУ Афанасій (у миру — Борис Яворський).

Представники Московського патріархату вже оскаржують у суді цю перереєстрацію та домоглися тимчасової заборони на будь-які реєстраційні дії. Способів зберегти майно у них безліч. Раніше будівлю, щоб уникнути клопоту, просто перереєстровували.

«Якимось дивним чином у 2021 році (триває російсько-українська війна, Україна отримала Томос, обговорюються обмеження для УПЦ МП, — Ред.) право користування будівлею обласна влада передала МП — спочатку громадській організації «Олександрійське подвір'я», а потім безпосередньо єпархії. Ми зараз з'ясовуємо, як це зробили, готуємо правову позицію», — зазначив секретар Одеської єпархії Православної церкви України Теодор Оробець.

В Одеській єпархії УПЦ МП вважають, що у суперника немає жодних шансів.

«Спроба переведення храму є, але ці документи оскаржуються в суді, бо є багато питань щодо того, як вони були оформлені, — каже керівник місіонерського відділу Одеської єпархії УПЦ МП Максиміліан Погореловський. — Люди, зазначені там як члени громади, не знали про те, що відбувалися якісь збори. Зараз там проходять богослужіння Української православної церкви (Московського патріархату — Ред.)».

Втім, позитивний досвід у ПЦУ вже є: саме так вдалося забрати храм на території військового госпіталю на вулиці Пироговській.

«Проти Московського патріархату грає зневага до парафіян, яких не допускають до самоврядування, — коментує юридичний оглядач «Думської» Олександр Іванов. — Їхні структури не ведут списки, не реєструють членів громади, у них стандартна вертикаль. Від Путіна через Кирила Гундяєва до одеського Агафангела — умовно. У низці випадків це стає правовою підставою, що дозволяє ПЦУ забирати парафії — треба просто знайти парафіян або просто людей, провести збори, оформити протокол, подати документи до обласного департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини, а потім юридично закріпити зміну юрисдикції. Я б сказав, це суто рейдерська схема».

Іванов зазначив, що це працює не завжди. Деякі громади Одеська єпархія Московського патріархату давно оформила як свої структурні підрозділи, вона там виступає засновником, і за всього бажання вірян забрати їх неможливо.

Але повернімося до Троїцького храму. Якщо вірити «Вікіпедії», він називається «Свято-Троїцьким собором», а на табличку біля входу, за наполяганням уряду Греції, внесли слово «грецький».

Це ми до того, що храмом Московського патріархату він був, м'яко кажучи, не завжди. Перші 100 років він називався «Грецька Троїцька церква». Його заклали наприкінці XVIII століття для грецької громади міста. Спочатку він був дерев'яним. Поступово його добудовували й перебудовували. Будівля стала кам'яною.

У 1954 році при ньому офіційно утворили подвір'я, тобто представництво Олександрійського патріарха. Формально саме ця православна церква керувала собором, хоча фактично культова споруда перебувала у віданні Московського патріархату. 1 квітня 1999 року Троїцький собор втратив статус подвір'я і став звичайною міською парафією Одеської єпархії УПЦ МП (представництво перенесли до Росії). Грецька діаспора кілька разів намагалася порушити питання про повернення собору, але безуспішно.

В УПЦ МП заперечують грецьке походження собору.

«Собор ніколи не належав жодній із грецьких церков, — каже Погореловський. — Він був побудований до революції Російською православною церквою на гроші одеситів, спроєктований французом. Потім там створили подвір'я, дозволили служити представникам Олександрійської церкви, але сам собор юридично ніколи не належав цій церкві. Потім подвір'я перенесли до Москви, де воно перебуває й досі. У 2012 році в Троїцькому соборі служил один клірик з Олександрійської церкви — він навчався в Одесі, вивчав українську мову. Ми його прийняли, він служив рік чи два, потім повернувся і сьогодні служить в Афінах або Салоніках».