«Наші діти — не майданчик для піару»: матері загиблих героїв вимагають вибачень від одеської депутатки

Офіційних вибачень від депутатки Одеської міськради Ольги Квасніцької вимагають родини загиблих захисників України.

Приводом для різкої критики став виступ Квасніцької на громадському обговоренні зразків надгробків полеглим воїнам та її подальший допис у соцмережах.

Так, громадська діячка Тетяна Чубіна, яка втратила на війні сина, вважає поведінку народної обраниці неприпустимою.

«Родини загиблих заявляють: позиція депутатки від фракції «Слуга народу» Ольги Квасніцької є неприйнятною. Вважаємо, що вона зобов'язана публічно перепросити у родин загиблих, утриматися від подальшого нав'язування рішень, які не підтримують родини, дотримуватися елементарних норм поваги у публічній діяльності. Питання пам'яті загиблих не є майданчиком для демонстрації особистих позицій або переваги. Це питання гідності. І ця межа була порушена», – зазначила Тетяна Чубіна.

Зазначимо, що під час громадського обговорення депутатка Ольга Квасніцька назвала обрані більшістю зразки «совком» і російським некрополем. На її думку, вшановувати полеглих героїв потрібно у світлих тонах білого граніту або пісковика.

Більшість присутніх сприйняли її слова як образу пам'яті воїнів і вибору їхніх рідних, і під час виступу піддали її обструкції вигуками «ганьба».

Захід відбувся у п'ятницю, а вже в неділю Ольга Квасніцька написала у Facebook докладний пост на ту саму тематику, розвинувши тему.

Поряд зі словами підтримки вона отримала й масу хейту з боку матерів і дружин загиблих героїв – причому не образ, а цілком критичних зауважень.

«Ви наділили речі своїм символізмом і подаєте це як єдину правильну істину. Я не народилася за часів Радянського Союзу, так само як і мій чоловік. І я не сприймаю чорний граніт як радянський чи російський. Для мене це не про політику чи ідеологію. Для мене це про пам'ять про конкретну людину. А нам болить те, що час минає, а рішень – немає. Мій чоловік народився в дуже пам'ятний день для нашого міста – 10 квітня. Я своїми силами підтримую порядок на його могилі. І якщо буде потрібно, сама поставлю пам'ятник. Але я нікому не дозволю використовувати його ім'я для побудови власної кар'єри чи піару», – каже вдова загиблого воїна Олена Агафонкіна.

Рідні загиблих обурилися пропозицією Ольги Квасніцької встановлювати пам'ятники зі світлого граніту, пояснюючи це тим, що такого каменю немає в Україні.

«Нам нав'язують іспанський граніт замість українського. Скажіть, будь ласка, невже зараз той час, коли треба ставити пам'ятники за мільйони? Може, треба український, бо це наш виробник, наша якість, міцність. Не дай Боже трапиться на кладовищі, хто буде безкоштовно везти з Іспанії, щоб відремонтувати? За ці переплачені гроші краще допомогти живим побратимам. Можливо, наші хлопці були б живі й здорові досі, якби свого часу їм покращили захист і спорядження», – каже одеситка Олеся Кандиба.

Рідні загиблих обирають український граніт через його доступність і наявність, а також через втому від тривалої неможливості гідно вшанувати пам'ять близьких.

«Наші сини загинули кілька років тому. Мій – 2 роки та 5 місяців. І ми хочемо не ремонтувати щоразу гнилі коробки на могилах наших дітей, а бачити пам'ятники. Пам'ятники, які ми обрали, це не примха. Це також данина історичним кореням козацький хрест із нашого українського граніту. Він аж ніяк не схожий на радянські пам'ятники, це хрест ЗСУ. А чорна задня поверхня для того, щоб на ній викарбувати їхні образи», –– вважає мати загиблого Ольга Лапочкіна.