Завдяки вам, наші дорогі читачі, редакція «Думської» ось уже вкотре передає бойовим підрозділам одеської 126-ї бригади територіальної оборони Військово-морських сил fpv-дрони, далекоміри, тепловізори та системи РЕБ.

Техніка — це добре, але війну виграють люди. Вчорашні програмісти, механіки, менеджери, кухарі та маркетологи, які сьогодні змінили професію, освоїли нові навички і захищають рідну землю від ворожої орди.

Кореспондент «Думської» дізнавався, як проходить відбір кандидатів на службу в бригаді, чому мобілізація через рекрутиновий центр краща, ніж через районний ТЦК, і що потрібно вміти, щоб стати пілотом «пташки».

Непримітна одноповерхова будівля в історичному центрі Одеси, на Канатній. Дерев'яний фасад прикрашає логотип, знайомий, напевно, кожному одеситу — серце, перехрещене шаблею і стрілою. Це неофіційна емблема легендарної 126-ї окремої бригади 30 корпусу морської піхоти.

Інтер'єр рекрутингового центру відрізняється від обстановки в районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, як HR-відділ європейської компанії від відділу кадрів радянської фабрики. Відчуття, що потрапив у модну кав'ярню, комп'ютерний клуб або офіс невеликої, але перспективної IT-компанії: сучасні меблі, кавомашина, величезна плазма на стіні. Мілітарний напрям роботи офісу видають деталі: на стінах — нашивки дружніх підрозділів, у кутку — манекен, екіпірований комплектом броні та обвісу.

Невелику екскурсію нам влаштував керівник центрального офісу, що відповідає за рекрутинг по всій Україні, молодший сержант на псевдонім Кір.

«Ідея створити постійний офіс для рекрутингу з'явилася у нашого головного сержанта Ігоря Руляка наприкінці минулого року. До цього ми працювали при районних ТЦК, зустрічалися з людьми на вулиці, — розповідає Кір. — Знайшли приміщення, придумали дизайн, зробили ремонт. Ми постаралися створити атмосферу, яка відрізняється від совдепівської, казарменої, яка, на жаль, залишається в ТЦК. Перше враження, як ви знаєте, найважливіше».

Приміщення рекрутингового центру розділене на кілька функціональних просторів: приймальню, де потенційний військовослужбовець може отримати вичерпну інформацію про службу в бригаді, залу з бібліотекою та зручним диваном, де побратими, які перебувають у відпустці чи у відрядженні, можуть провести час за розмовою. На невеликому столику — набір для чайної церемонії. Серед військовослужбовців бригади багато поціновувачів саме цього тонізуючого напою.

Стіни зали оформляла команда вуличних художників, авторів патріотичних котиків. Крім того, у рекрутинговому центрі є невеликий хостел, де можна зупинитися на час оформлення документів.

«У нас бригада сімейного типу, вона спочатку сформована з добровольців, — розповідає воїн. — Багато хто з нас ще до того, як сформувалася бригада, готувалися захищати Одесу, частина була з досвідом АТО, частина волонтери, хтось патрулював вулиці. У нас служать і однокласники, і друзі по двору, по інституту. Бригада працює здебільшого на півдні України й успішно утримує свою лінію оборони вже півтора року».

Приєднатися до 126-ї можуть не тільки одесити. Рекрутингові команди працюють у більшості обласних центрів країни, на всіх HR-платформах і соціальних мережах.

«Ми зацікавлені в тому, щоб розвіяти страхи людей, відчуття невизначеності, — розповідає Кір. — Хтось приходить усвідомлено, у когось ситуація стоїть руба: уже забрали до військкомату, що робити? Можна зателефонувати на наш номер +380731268814 прямо з ТЦК. Ми бойова бригада, пріоритетна частина. Дуже важливо, що ми не даємо своїх людей «вкрасти» дорогою до навчального центру і виконуємо свою обіцянку: ти прийдеш на ту посаду, яку тобі пропонували під час рекрутингу. За кожну нашу людину ми несемо відповідальність.

Після навчального центру в нас є ще свій внутрішній КМБ («курс молодого бійця», зараз це називається базовою загальновійськовою підготовкою, БЗВП, — Ред.) на базі бригади, уже з нашими інструкторами, у яких ми впевнені. Хороша підготовка — це важлива частина мотивації. У нас були приклади, коли люди спочатку не хотіли бути стрільцями, але після КМБ, після того, як спрацювалися зі своїми побратимами в команді, з'являлася впевненість у своїх силах і бажання своїми руками вбивати окупантів».

За словами рекрутера з позивним Д'Артаньян, велика увага під час підбору військової спеціальності приділяється цивільному досвіду людини, її освіті та професії.

«Коли людина потрапляє до нас, ми насамперед дізнаємося, чим людина займалася раніше, який досвід, освіта, щоб знайти максимально якісне застосування її навичкам, — розповідає Д'Артаньян. — Часто запитують, чим доведеться займатися. Якщо в людини є медичний бекграунд або досвід механіка, програміста, їй важливо знати, як це буде використовуватися».

Серед плюсів добровільної мобілізації через рекрутинговий центр — добровольцю дається час на те, щоб вирішити побутові питання: зібрати речі, віддати сусідці кота тощо.

«Сьогодні, приміром, приїхала людина з Києва, — розповідає Д'Артаньян. — У нього ситуація, що він уже почав проходити ВЛК і дізнався про нас від свого друга. У хлопця є бекграунд програміста. Зателефонували одному з наших командирів, п'ять хвилин спілкування, підтвердили, що людина справді компетентна і буде затребувана в підрозділі. Тепер він пройде ВЛК через наш дружній ТЦК і з нашим відношенням потрапить саме туди, куди хоче».

Серед затребуваних цивільних професій: механіки, водії великогабаритного транспорту, бухгалтери, діловоди, юристи, програмісти, геймери, люди, які вміють працювати з паяльником і розбираються в електроніці. 126-а бригада динамічно розвиває підрозділи безпілотних літальних апаратів і радіоелектронної боротьби.

Рекрут просто в офісі може спробувати свої сили в управлінні FPV-дроном під керівництвом пілота штурмового загону бригади з позивним Рембо. До повномасштабного вторгнення тоді ще 21-річний молодий чоловік працював таргетологом і спортивним журналістом, починав війну в штурмовому підрозділі, а після травми перекваліфікувався на оператора БПЛА. Зараз сам навчає новобранців премудростей пілотування ударних і розвідувальних дронів.

«Навчитися управління «мавіком» можна за три дні, — розповідає Рембо. — А от навчитися всіх аспектів аеророзвідки — це довгий процес, бо на бойовий виліт впливає все: погодні умови, місце зльоту, робота ворожого і дружнього РЕБу, купа факторів. FPV - ще ширша тема, бо пілот має розумітися не тільки на управлінні дроном, а й на радіоелектронній безпеці, зв'язку, на мінно-інженерній складовій. Ми дуже швидко прогресуємо в плані розвитку БПЛА. Наша бригада перша, яка збила «ланцет» за допомогою FPV».

На базі 126-ї бригади діє окремий структурний підрозділ, що займається збиранням, ремонтом, програмуванням і налаштуванням безпілотників.

«Раніше, якщо потрібно було змонтувати або перепрограмувати дрони, потрібно було везти їх до спеціалістів, які знаходилися хто в Миколаєві, хто в Одесі, хто в Києві і це займало багато часу, — розповідає інструктор. — Тому вирішили відкрити лабораторію в себе. Зараз велика потреба в людях із досвідом. Наприклад, якщо людина не супербойовик і не буде з РПГ стріляти по техніці, але вона, умовно кажучи, з дитинства цікавилася радіотехнікою, займалася мікропайкою, розбирала радіостанції, вона вміє щось руками робити, то треба просто дати їй паяльник і місце, де вона може це робити. Це дуже перспективний напрямок, робота таких людей підвищує бойову ефективність БПЛАшного підрозділу на порядок».

Зазначимо, що 126-та бригада дбає не лише про рекрутів. Чинні військовослужбовці мають змогу відпочити від поля бою в таборі NAVI-Сamp, організованому спільно з 36-ю бригадою морської піхоти в одній із рекреаційних локацій Одеської області. Тут воїни відволікаються від постійної напруги фронту, отримують фізичне та психологічне розвантаження в колі побратимів.