Сонячний настрій: подружжя одеських митців повернуло втрачене море  

Спільну експозицію Вадима Рудого (живопис, графіка) та Лариси Субангулової (кераміка) представляє виставкова зала Одеської організації Національного союзу художників України (Торгова, 2). Митці – чоловік та дружина, займаються декоративно-ужитковим мистецтвом, проте Вадим і в живописі багато чого досяг.

«Хоча формально Вадим не є живописцем, але багатьом живописцям він дасть фору, — каже художник Володимир Сакалюк. – Можна подивитися на роботи, розслабитися, отримати задоволення. Вражаюча кераміка Лариси – я подивився та відчув радість, котру, думаю, зі мною розділяють усі глядачі».

Чи не з перших днів війни у залі проводяться благодійні експозиції, та лише зараз відбувся традиційний вернісаж з промовами та неформальним спілкуванням. Цього митцям бракувало. Але ж і сонячне мистецтво подружжя створює неповторну атмосферу. Чудернацькі керамічні істоти, здається, непогано себе почувають серед тяжіючих до класики картин, де мотиви Моранді, Єгорова, Гавдзинського та інших відомих живописців набувають нового звучання.  

«Дуже приємно відновлювати виставкове життя, — зазначила художниця Анна Носенко. – Ми не можемо сказати, що художники під час війни припинили творити. Митці працюють у власних майстернях і дуже важливо, щоб вони показували, ділилися тим, що створюють, з глядачами, підіймали наш настрій, бойовий творчий дух. Дуже приємна, яскрава виставка вийшла, поєднує живопис та кераміку Вадика і Лариси сонячний настрій, а ще – відчуття легкості. Ця легкість сполучена подекуди з іронією, самоіронією, автори знаходяться у близькості душевній. На картинах тепле море, якого нам зараз дуже не вистачає, ми бачимо його тільки здалеку, а тут немов занурюємося у хвилі разом з красунями-моделями. Фрукти з чудових натюрмортів хочеться скуштувати. Оце тепло кожної роботи, яким автори діляться, завжди потрібне, а надто зараз, коли у всіх нас відчуття загострені.  Висока естетика і в живописних творах, і в керамічних образах, які можна роздивлятися, шукати власні асоціації».     

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва