Ракетна атака Одеси минулої ночі стала найпотужнішою за всі шістнадцять місяців великої війни, але всі екстрені служби спрацювали чітко і злагоджено.

Спасо-Преображенський собор з перших хвилин прильоту взяли під охорону військові, оскільки була ймовірність його обвалення.

Рятувальники ліквідували пожежу в храмі та надали медичну допомогу всім постраждалим, а поліцейські вже за годину-півтори при світлі ліхтарів опитували очевидців і складали протоколи щодо пошкоджень транспортних засобів.

Однак повторний нічний зліт дальніх ракетоносців з авіабази Моздок змусив одеситів знову спуститися до сховищ. У підвалі люди жартували, посилаючи прокляття окупантам.

А вранці, на руїнах будинків, власники зруйнованих квартир розповідали, як пережили цю страшну ніч - зі сльозами на очах і з ненавистю до країни-агресора.

Ігорю вдалося вибратися зі старої двоповерхівки на Військовому узвозі з трьома вірними друзями. «Крім себе самого, довелося рятувати трьох своїх собак. Вони зараз у шоці і спокійно сидять осторонь, спостерігаючи за тим, що відбувається. Я погано пам'ятаю, як усе трапилося, але ми живі, а це головне», — каже молодий чоловік.

Юрій кілька років тому переселився з будинку на Преображенській, 6 у будинок навпроти. Його квартиру і всю будівлю купив заможний одесит — власник нафтобази.

«Моя квартира була кутовою на верхньому поверсі, — згадує Юрій, вказуючи рукою в бік відсутнього даху будівлі. — Ракета влучила прямо туди, де я жив, тому можна вважати мою угоду з продажем квартири вельми вдалою».

Багато людей усе ще шоковані, не розуміють, що робити далі й очікують допомоги від міської влади.

Автор — Сергій Смоленцев