Служба українською мовою та санкції проти Онуфрія: майже половина одеситів підтримують заборону Московського патріархату

Більшість мешканців Одеської області підтримують розрив зв'язків Української православної церкви (Московського патріархату) з Російською православною церквою, позитивно ставляться до створення ПЦУ та виступають за проведення богослужінь українською.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного групою «Рейтинг» в Одеській області.

«Оцінка релігійної ситуації: Одеська область» проводилася 412 травня, а результати презентували сьогодні. Повний текст ви знайдете тут.

За словами керівника групи «Рейтинг» Олексія Антиповича, у нашому регіоні опитали 1100 осіб. Таке дослідження саме для Одеської області соціологи провели вперше за довгий час. Показники для обласного центру та всього регіону відрізняються на 12%.

Згідно з результатами опитування, найбільше вірян, які називають себе православними, але не відносять себе до жодної конфесії, — таких 32%. Ще 17% вважають себе парафіянами Православної церкви України, а 11% — Української православної церкви митрополита Онуфрія (це ті, хто ображається, коли їм нагадують про зв'язки з Московським патріархатом). При цьому 16% мешканців області назвали себе атеїстами або невіруючими.

Одним із головних висновків дослідження стало ставлення одеситів до зв'язків українських релігійних організацій із Москвою. Так, 73% респондентів підтримують розрив зв'язків УПЦ (МП) із Російською православною церквою через російську агресію проти України. Ще 56% підтримують закон, що обмежує діяльність релігійних організацій, пов'язаних із державою-агресором. Майже половина опитаних — 48% — підтримують ідею заборони діяльності УПЦ митрополита Онуфрія через її зв'язки з РПЦ, а 49% виступають за введення санкцій проти самого митрополита.

Ще один показовий результат стосується мови богослужінь. Понад половину мешканців області — 55% — вважають, що служби мають проводитися українською мовою. За використання мови, традиційної для конкретної конфесії, висловилися 39% опитаних.

Створення Православної церкви України позитивно оцінюють 55% мешканців регіону. Крім того, половина респондентів підтримує об'єднання ПЦУ та УПЦ в єдину помісну церкву.

За словами Олексія Антиповича, його здивувало, що Одеська область сьогодні демонструє значно менше внутрішніх розбіжностей, ніж очікувалося.

«Я вважав, що Одеська область більшою мірою розділена на північну та умовну південну, Бессарабію, але цієї відмінності я не знайшов, — зазначив він. — Вона є, але настільки несуттєва, що для мене як соціолога це стало несподіванкою».

Антипович також звернув увагу на зростання групи так званих «просто православних», які не пов'язують себе з жодною церковною структурою. На його думку, до цієї категорії після початку повномасштабної війни частково перейшли колишні парафіяни УПЦ, які не бажають асоціювати себе з Московським патріархатом.

Заступниця директора обласного департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Ярослава Резнікова вважає, що значна частина жителів регіону зараз переглядає свої духовні орієнтири.

«Багато людей не можуть відповісти, у чому різниця між ПЦУ та УПЦ, чи є вони афілійованими з Російською православною церквою, — вважає Резнікова. — Багато хто просто не розуміє навіть самого терміна «афілійованість». Саме тому ми бачимо великі, до 40%, «сірі зони» — людей, які перебувають у процесі зміни та переосмислення власної релігійної ідентичності».

Своєю чергою народний депутат Ярослав Юрчишин нагадав, що церква традиційно залишається однією з найавторитетніших суспільних інституцій у країні поряд з армією та волонтерським рухом.

«Держава має захищати громадян від іноземних впливів, але не повинна втручатися у внутрішні стосунки між вірянами, — підкреслив Юрчишин. — Там, де виникають інформаційні прогалини, росіяни обов'язково намагаються їх заповнити своїми міфами та маніпуляціями. Саме тому так важливо пояснювати суспільству складні процеси, що відбуваються в релігійному середовищі».

Голова ГО «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутов також звернув увагу на те, що релігійний фактор залишається одним з інструментів зовнішнього впливу Росії. За його словами, подібні ризики існують не лише в православному середовищі, а й серед інших конфесій, тому державі та суспільству важливо уважно відстежувати ці процеси.

«Кожна конфесія, кожна національна громада має свої міжнародні зв'язки, — пояснює Мамутов. — Тому важливо постійно досліджувати ці процеси, щоб не пропустити зовнішній вплив. Ми можемо пропустити той самий московський вплив на окремих представників конфесій або національних громад, а в умовах війни це вже питання національної безпеки».

Дослідження також показало високий рівень релігійності мешканців регіону. У Бога вірять 74% опитаних, ще 14% не вірять у Бога, але вірять у вищі сили. При цьому Різдво святкують 91% мешканців області: 32% відзначають його 25 грудня, ще 32% — 7 січня, а 27% святкують обидва свята.