Постійний автор «Думської», який зараз перебуває в тимчасово окупованому Херсоні, написав нам про ситуацію в місті. Чи справді російські військові готуються залишити правий берег Дніпра? Як вони поводяться? Як виживають прості херсонці? Чи є в обласному центрі зв'язок, інтернет? Про це та інше — у репортажі Леоніда Введенського (ім'я змінено з міркувань безпеки).  

Отже, головне питання, яке, гадаю, хвилює всіх на «великій землі» — чи збираються окупанти відходити на той берег? Звісно, я не можу зазирнути в їхні карти і накази, але, схоже, вони лише імітують підготовку до ретиради. Військових менше не стало — суджу за кількістю армійських КамАЗів біля найбільшого нашого супермаркету «Європорт», де вони затарюються. Інша річ, що вояки намагаються не сильно відсвічувати — поводяться вже не так самовпевнено, як раніше, і здебільшого присутні в центрі, на околицях їх майже немає. Мабуть, це наслідок роботи українських артилеристів, які прицільно вражають їхні скупчення, завдяки чудовій розвідці та допомозі місцевих.  

Більшість окупантів, яких можна побачити на вулиці — це росгвардійці, борці з мирняком. Але, повторюся, всі ці «відступи» та «евакуація» більше схожі на розводняк. Утім, зник ключовий блокпост на Острові (мікрорайон у Херсоні), однак він від самого початку, як мені здається, був більше декорацією.  

Резюмую: або це все велика пастка для наших, або я їх просто не розумію! У ворога немає короткострокових підстав для відходу: укріпрайони створені, мобіків нагнали, місто підчистили. Продовольство в наявності. Сил стримувати українських захисників вистачає. Тож все-таки вони тільки роблять вигляд, що звалюють. Щоправда, завдяки цьому в місті стало помітно легше дихати.  

Ось про що можна говорити з упевненістю, так це про хвилю мародерства. Росіяни просто збожеволіли — вигрібають із міста все, що тільки можна. Я бачив, як запустили величезну колону евакуаторів — більше десятка машин під охороною військової поліції. Ці евакуатори вивозили легковики городян. Чистять усе, як сарана.  

Щодо ситуації з продовольством. Загалом на сьогодні в Херсоні продукти є. Ціни постійно зростають, але на основний набір овочів (картопля, цибуля, капуста, морква, буряк) — не шалено. Є огірки, яблука. А ось помідори закінчилися — у томатній столиці! Усяка екзотика — банани, апельсини, лимони, ківі — дуже дорого. Боляче кусаються ціни на м'ясо, сири, молочку.  

У перші дні «евакуації» серйозно впав рубль, курс скотився до двох «дерев'яних» за гривню. Від рубля масово почали позбуватися. Намагалися отоварити, скуповуючи все підряд. На ринку і в деяких магазинах продавці навіть відмовлялися приймати оплату в рублях. Але трохи пізніше окупаційна адміністрація повернула контроль за курсом і стежить, щоб він був, як раніше: одна гривня — 1,2 рубля. Але ж ще недавно окупанти планували зрівняти гривню з рублем.  

Складно знайти працюючу аптеку. Часто торгівля ліками ведеться з коліс. Список препаратів — на вікнах легковика.  

Серйозною проблемою залишається зв'язок та інтернет. Стаціонарний інтернет пропав 22 жовтня і досі толком не відновився. У зв'язку з цим збільшився попит на російський мобільний зв'язок — та так, що у свій час неможливо було знайти «поповняшки» і стартові пакети. Я вистояв три з половиною години, переплатив удвічі, але зміг дістати інтернет-пакет.  

Зараз поповнити рахунок знову стало легко, але зв'язок постійно пропадає. Ходять чутки, що російські військові цілеспрямовано знищують вишки.  

Нещодавно знову запрацював один з інтернет-провайдерів. Решта не змогли, скаржаться, що їхнє обладнання «евакуювали». Сперли й обладнання телевежі. У результаті зникло російське ТБ. 

Українське телебачення і радіо можна зловити там, де вікна виходять у бік Миколаєва.  

Поки що є газ, вода і світло. Але ніхто не знає, чи надовго, бо окупанти вивезли й працівників відповідних підприємств, обладнання та машини. Залишився мінімум персоналу.

На початку «евакуації» загарбники вимкнули ліфти і заявили, що більше вони працювати не будуть. Потім ліфти увімкнулися знову, але тепер кожен під'їзд платитиме за них окремо, якщо зможе набрати певну суму. Поки що говорять про тисячу гривень на місяць з під'їзду. Треба розуміти, що дуже багато людей виїхало, значна частина квартир пустує. І роботи практично немає.

Постамент із погруддям генерала Маргелова, одного з визволителів Херсона 1944 року і засновника ВДВ СРСР, тепер порожній, як і постаменти пам'ятників Потьомкіну, Суворову, Ушакову. Нацисти їх вивезли. Певно, вони розуміють, що колоніальна пам'ять тепер не буде ні під жодним соусом сприйматися в Херсоні. Окупанти вони і в XVIII, і в XX, і в XXI століттях окупанти, як їх не називай.  

Після обіду Херсон буквально вимирає, на вулицях порожньо. Щодня ми чуємо вибухи. Часто на голову падають уламки ракет, але більшість жителів радіють прильотам: «Наші близько!» Багато чуток, страху і невизначеності. Часто не можна зрозуміти, де правда, де вигадка. Але Херсон залишається ворожим до росії. Усі чекають на Збройні сили України.

Слава Україні!

Автор — Леонід Введенський, спеціально для «Думської»

Коли цей матеріал уже був готовий до публікації, стало відомо, що окупанти оголосили в Херсоні цілодобову комендантську годину. Однак, за словами нашого кореспондента, у Херсоні нічого не змінилося. Працюють магазини та громадський транспорт. На вулицях зустрічаються люди. Військових патрулів немає.