Виставка «Міст Відродження», присвячена 160-річчю Одеського художнього коледжу імені Грекова, одного з найстаріших мистецьких навчальних закладів України, відкрилася в Музеї сучасного мистецтва (Європейська, 31/33).

Ця експозиція, що працюватиме до 24 серпня, є спробою осмислити дві хвилі українського культурного Відродження. Вона дає змогу побачити, як викладачі та випускники Греківки» у різні часи зберігали і трансформували мову українського мистецтва.

«Через їхні твори проступає не лише художня школа, а й досвід стійкості, пам’яті, оновлення. На цій виставці ми показали, як передавалася з покоління до покоління найважливіша і спільна мета: зберігати мистецтво навіть у найважчі часи, – каже куратор музею Анна Мороховська. – Одні покоління плекали українську культуру за радянської влади, інші вже за часів незалежності України. Команди музею та коледжу запрошують побачити, як Греківка формувала не лише стиль, а й культурну витривалість — здатність мистецтва відповідати на виклики часу, не втрачаючи себе».

На трьох музейних поверхах розмістилися живопис, графіка, фото, кераміка (починаючи від славетного Михайла Жука), відео, інсталяції та документи з фондів коледжу, колекції МСМО та з приватних збірок. Кожна генерація розуміє модерністські традиції по-своєму, та творча сміливість залишається незмінною.

Спостерігаючи за першими відвідувачами виставки, ми з фотокором помітили, що найдовше глядачі (особливо глядачки) затримуються перед картиною Інни Хасілєвої, на якій школярка народжує немовля просто у сміттєвий бак заради економії часу. На такий сюжет авторку наштовхнули реальні події за участю горе-матерів. Публіка відчуває сатиричну потужність цього яскравого та масштабного полотна.

«Ми зібрали в одному місці такі потужні мистецькі твори, особисто я вражена тим, як музей взяв на себе сміливість і зробив експозицію на найвищому рівні, – каже кераміст та співкуратор виставки Олена Жернова. – Витягати себе з метушні та страждань буденності наразі дуже потрібно, виставка цьому сприяє».

Авторка — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського