З 20 лютого польські фермери знову активізували акції протесту на кордоні поблизу пункту пропуску «Медика-Шегині» — вони перекрили залізничні колії та висипали українське зерно з кількох вантажних вагонів.

Після прибуття поліції рух потягів розблокували, а міністр сільського господарства Польщі запросив фермерів на переговори, але вирішення проблеми знайти не вдалося. До речі, розсипане зерно прямувало в Німеччину, і польській владі знову доведеться вибачатися перед партнерами, як це було після аналогічного інциденту з фурами, що доставляли українську агропродукцію в Естонію.

«Думська» спробувала розібратися в причинах протестних настроїв польських фермерів.

Перші акції на кордоні з Україною почалися ще в червні 2023 року. Відтоді бюджет нашої країни щомісяця втрачає мільярди гривень. Експерти кажуть, що дозвіл на експорт української агропродукції до країн Євросоюзу увійшов у протиріччя з вимогами тамтешніх фермерів. Останні вимагають для себе нових дотацій від влади, мотивуючи це тим, що наше дешеве зерно залишає їх без роботи та доходів.

У вересні минулого року здавалося, що компромісне рішення знайдено. Міністерство аграрної політики та продовольства України у співпраці з Єврокомісією розробило внутрішню процедуру верифікації експорту чотирьох культур — кукурудзи, ріпаку, соняшнику, пшениці.

Тепер компанії мають подавати заявки на експорт, а наші чиновники після узгодження з європейськими партнерами — у 30-денний термін видати ліцензію. Після цього поставки нашої агропродукції до країн ЄС стають контрольованими, а кожна поставка заздалегідь узгоджується з країною-одержувачем.

Такий порядок легітимізував експорт українського продовольства, однак не зупинив акції польських аграріїв. Нова хвиля протестів насправді пов'язана не стільки з нашим зерном, скільки з внутрішніми проблемами Євросоюзу. Як пишуть польські ЗМІ, фермери, які протестують на кордоні, заявляють, що їхня влада не виконала своїх обіцянок, і погрожують мітингувати місяцями.

Експерти кажуть, що подібні акції зараз відбуваються також у Німеччині, Бельгії та Франції, але не у всіх протестувальників є кордон з Україною, який поляки використовують як важіль тиску на свій уряд.

Варто зазначити, що в Євросоюзі ніколи не зупиняли протести аграріїв. Причина проста — фермерство є дотаційною галуззю, і завдання влади полягає в тому, щоб вислухати вимоги, за можливості виділити дотації та зберегти діючі фермерські господарства.

Ще одна причина роздратування аграріїв — так званий «зелений перехід».

Європейські партії зелених зараз впроваджують серйозні обмеження на сільськогосподарському ринку ЄС. Декларована турботою про здоров'я європейців заборона на використання хімікатів зробила фермерство більш витратним — тепер у процесі вирощування культур потрібно використовувати інші, біологічні, компоненти, які набагато дорожчі.

До того ж, ціни на агропродукцію в Європі за минулий рік знизилися майже на третину, і таким чином фермери, які змушені витрачати більше на вирощування врожаю, не можуть його в підсумку вигідно продати. Усе це разом і стало каталізатором протестів.

Виробник української сільгосппродукції Олександр Петков упевнений, що «зелений перехід» уже в недалекому майбутньому призведе до значного подорожчання європейської фермерської продукції. «Це все буде екологічно чисте, проте за все треба платити. У підсумку європейці отримають продукт, який на 30-40 відсотків дорожчий, ніж вирощений за допомогою звичних нам хімічних компонентів», — упевнений Олександр Петков.

Олександр, як і інші опитані нами експерти, згоден з тим, що протести польських фермерів стосуються українського зерна меншою мірою — фактично вони вимагають підвищення дотацій на своє виробництво і скасування «зеленого переходу».

Ще один фактор протестів, який не потрібно скидати з рахунків — російський слід.

Москва продовжує залишатися серйозним гравцем на зерновому ринку, але через економічні санкції її продукцію не хочуть купувати офіційно. До того ж, окупанти намагаються збути сотні тисяч тонн зерна, вкраденого в Україні — десятки російських суховантажів доправили наше зерно до Сирії, де його продали за чорними та сірими схемами.

Саме тому клин в українсько-польські відносини вбиває кремлівська агентура. Російська пропаганда вміло маніпулює настроями поляків, ускладнюючи вирішення цієї проблеми на міжурядовому рівні.

«У мене немає прямих доказів, але тут не обійшлося без рф. Росіяни використовують давно відпрацьовану схему фсб для підтримки польських протестів, для цього часто задіяні продажні профспілкові лідери. Посольства рф по всій Європі напхані грошима, а персонал навчений робити подібні провокації. Можна не сумніватися, що вони підживлені великими грошима», — упевнений експерт транспортної галузі Олександр Захаров.

Співрозмовники «Думської» вважають, що найкращим виходом із ситуації, що склалася, стало б припинення експорту зерна фурами через польський кордон. Сьогодні він становить менше п'яти відсотків від усього українського агропромислового експорту, тому, щоб уникнути подальших інцидентів на кордоні, було б правильним переспрямувати цей потік у порти Придунав'я або Великої Одеси.

Тим часом наші далекобійники в пункті пропуску «Ягодин» розпочали відповідний протест, не пропускаючи польські фури.

За словами учасників акції, вони хочуть, щоб польські перевізники на собі відчули принади тижневого очікування в автомобільних чергах і мають намір влаштувати блокаду на місяць.

Автор Олексій Сухий