Зрада, але не зовсім: Одеська міськрада відмовилася забороняти російськомовні пісні — чому?

Одеська міська рада не підтримала проєкт рішення про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. За ініціативу депутатки-«слуги» Ольги Квасницької проголосували лише 18 її колег, двоє депутатів утрималися, 21 не голосував.

Проти формально не виступив ніхто. Водночас проєкт рішення не підтримали представники всіх фракцій, зокрема й президентської. Чому ж народні обранці фактично проігнорували, здавалося б, такий логічний і правильний документ? «Думська» розбиралася, як за фасадом патріотизму ховається банальний піар.

Проєкт рішення викликав гарячі суперечки в сесійній залі. Ні, про те, що місту потрібен російський культурний продукт, мова, звісно, не йшла. Обговорення звелося до суперечки про те, чи здатний мораторій реально вплинути на використання російськомовної музики в публічних місцях. І чи є в ньому взагалі щось нове, чого немає в національному законодавстві.

На думку Квасницької, закони залишають лазівки для публічного використання російськомовного культурного продукту. Вона наголосила, що йдеться не лише про мову, а й про емоційну безпеку людей, які пережили війну.

«Дитина, яка виїхала з окупації, втратила свідомість, почувши російську пісню в Одесі, — навела приклад Квасницька. — Матері, які виходили на акції за повернення синів із полону, бачили, як музикант зібрав підлітків, які танцюють гопак під російську пісню».

Представниця уповноваженого із захисту державної мови Анна Неруш розповіла, що аналогічні рішення вже ухвалили Київ, Запоріжжя, Дніпро, Вінниця, Черкаси та інші міста країни. Вона наголосила, що мораторій не стосується приватного спілкування, а спрямований на публічне використання мови країни-агресора.

«Деякі артисти пояснюють використання російськомовного репертуару тим, що в Одесі немає мораторію, — пояснила Неруш. — Коли ми спілкуємося з ними або їхніми представниками, чуємо: «У вас же немає мораторію, у вас же депутати за це не проголосували».

Скептики наголосили на юридичній нікчемності запропонованого акта. Керівниця юридичного департаменту Інна Поповська прямо заявила, що документ не має механізмів контролю та реальних санкцій.

Частина його положень має рекомендаційний характер, а санкції за порушення мовного законодавства мають визначатися законом.

«Саме по собі це рішення не призведе до того результату, якого планують досягти, — впевнена юристка. — Це радше політична позиція міської ради. Воно не змусить людей користуватися українською мовою — це залежить від власного сприйняття вимог законодавства».

Депутатка від «Європейської Солідарності» Анастасія Большедворова запропонувала не займатися популізмом і адресувати питання Верховній Раді, а її соратник Андрій Вагапов узагалі звинуватив Квасницьку в просуванні наративів про «російську Одесу».

«Я вважаю, що пані Квасницька не дуже влучно використовує якісь російські наративи й просуває інформацію про те, що Одеса нібито має російське коріння, — заявив Вагапов. — Одеса показала, що Одеса — це Україна, ще у 2014 році, 2 травня, і показує це щодня».

Депутатка Жанна Мандриченко закликала колег домагатися розв'язання питання виключно на державному рівні. Вона нагадала про законопроєкт №15412 від 15 липня 2026 року, що стосується функціонування української мови, і запропонувала фракціям звернутися до своїх народних депутатів для прискорення його ухвалення.

Зазначимо, що сама борчиня за українську мову в приватному спілкуванні використовує російську. Забувши вимкнути мікрофон, Ольга Квасницька, очевидно, просила допомоги в колеги, промовивши: «Спасай ситуацию».

Юридичний оглядач «Думської» Олександр Іванов нагадує, що в плані музики закон про функціонування української мови як державної встановлює рамки використання інших мов лише для «культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів».

Музика в маршрутці або та, що лунає з колонки, яку молодь поставила на Дерибасівській, під його дію не підпадає, зазначає експерт:

«Підзаконний нормативно-правовий акт — а рішення міськради є підзаконним актом — не може запроваджувати обмеження, не передбачені законом. Місцеві органи влади можуть діяти лише у спосіб і в порядку, встановлених законом.

- Закон каже про «заходи», але не регулює приватне використання тієї самої музики. Я вже не кажу про те, що чимало українських гуртів до 2022 року використовували російську мову, залишаючись українськими гуртами й цілком собі патріотами. Проєкт Квасницької не враховує всіх цих моментів, він наскрізь популістський і явно створений заради піару».