Українська авіакомпанія з кіпрським корінням Air Ocean Airlines хоче відновити польоти зі столиці українського Закарпаття.

Аеропорт Ужгород впритул примикає до словацького кордону, тому одразу після зльоту літак потрапляє у повітряний простір НАТО, повідомив керівник авіаперевізника В'ячеслав Герига.

«Аеропорт Ужгород розташований біля підніжжя карпатських гір з боку Словаччини та відносно захищений з боку сходу. Злітно-посадкова смуга має розміри 2038 на 40 метрів, що є достатнім для безпечного виконання злетів і посадок на літаках Ан-148-100Е», — йдеться у пояснювальному документі авіакомпанії, надісланому до Державіаслужби України.

У разі негативного рішення щодо аеропорту Ужгород, авіакомпанія хоче працювати за кордоном на умовах так званого мокрого лізингу, тобто здавати літаки разом з екіпажами в оренду іншим авіакомпаніям, як працюють зараз інші українські авіаперевізники — SkyUp, Windrose, Skyline Express (колишня Azur Air Ukraine).

Бажання авіакомпанії працювати в умовах воєнного стану цілком зрозуміле, проте в цій історії є нюанси. Щоб зрозуміти «хотілки» керівництва перевізника, варто розібратися в її історії.

Air Ocean Airlines було зареєстровано в Україні 27 серпня 2020 року, а власником двох її літаків — Ан-148-100Е з реєстраційними номерами UR-CTC і UR-CTF є кіпрська компанія Cyprus Aircraft Leasing 2.

Хоча це «антонови», вони були зібрані на авіазаводі в російському Воронежі у 2011 і 2012 роках (серійні номери 41-07 і 42-01). Обидва борти закупила російська авіакомпанія «Ангара», де вони літали до 2020 року.

Необхідність проведення технічних оглядів для подовження ресурсу авіатехніки фахівцями київського заводу «Антонов», перерваних після 2014 року, змусила «Ангару» і власників літаків шукати альтернативу. Саме тому було зареєстровано українську авіакомпанію Air Ocean Airlines, а наприкінці 2021 року літаки було переправлено в нашу країну з проміжною тривалою стоянкою в Кишиневі.

Після отримання українських реєстраційних номерів — UR-CTC і UR-CTF, їх навіть не перефарбували — на фюзеляжі та кілі просто видалили літеру «А» - логотип авіакомпанії «Ангара», все інше збереглося в колишньому вигляді.

З кінця грудня 2021 року літаки здійснювали авіарейси всередині нашої країни, кілька разів відвідували Одесу, але після початку повномасштабного вторгнення рф були законсервовані в аеропорту «Київ» імені Сікорського (Жуляни).

12 травня 2023 року президент Зеленський запровадив санкції проти Cyprus Aircraft Leasing 2, які передбачають блокування активів компанії, а літаки мають бути націоналізовані.

Проте директор авіакомпанії В'ячеслав Герига, яка залишилася без бортів, повідомив, що готовий узяти їх в оренду в держави після того, як буде завершено процедуру націоналізації.

Треба сказати, що ідея використання аеропорту Ужгород для польотів до Європи цілком можлива — західний торець його злітно-посадкової смуги впирається в українсько-словацький кордон, а зльотом і посадкою ще до великої війни там керували словацькі авіадиспетчери.

Однак є великі сумніви, що найсуворіші норми авіаційної безпеки в умовах воєнного стану дозволять Державіаслужбі України видати дозвіл на пасажирські перевезення з цього аеропорту. Думаю, що директор авіакомпанії також не має ілюзій, розуміючи, що це майже неможливо.

Найімовірніше, власники літаків затіяли цю гру, щоб під виглядом передання бортів у мокрий лізинг повернути обидва Ан-148 назад у московію.

Відомо, що у зв'язку з санкціями Євросоюзу, накладеними після 24 лютого 2022 року, авіакомпанії рф не можуть отримати оригінальні запчастини на свої «боїнги» та «ейрбаси», а надії на так зване імпортозаміщення не виправдалися.

Мало того, багато російських авіакомпаній після початку великої війни «приватизували» літаки американських і європейських власників: вони літають тільки всередині росії, але без запчастин це не може тривати довго. Багато з цих бортів уже зараз опинилися на стоянках і ніколи не зможуть піднятися в повітря, тому до них застосовують процес «канібалізації» — з них знімають запчастини для тих бортів, що ще літають.

Звісно, за ці півтора року були придумані різні сірі схеми для придбання запасних частин і комплектуючих, але отримувати їх в офіційних представників «Боїнга» і «Ейрбаса» стає дедалі складніше і складніше.

Саме тому російські авіакомпанії зацікавлені в експлуатації літаків, які не мають відношення до американських або європейських виробників. Можливо ВАСО («Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство») зуміло організувати повний спектр виробництва деталей для Ан-148, тому питання отримання льотних сертифікатів від «Антонова» для польотів усередині рф їх не турбує.

Автор — Сергій Смоленцев, фото автора