Рішення з наслідками: в Одеському університеті Мечникова закривають кафедру історії України, а разом з нею — журфак та істфак

Колишній історичний факультет об'єднають в одну кафедру — історії та археології, яка функціонуватиме при… філологічному факультеті. По суті, відроджується ситуація XIX століття, коли історики та мовознавці зазвичай працювали в одних структурах.

Журналістів і філософів приєднають до МОПСу — так в університеті жартома називають факультет міжнародних відносин, політології та соціології.

Університет поки що рішення не коментує: у пресслужбі ОНУ пообіцяли зробити заяву пізніше, коли закінчиться вступна кампанія.

Неофіційно відомо, що розформування історико-філософського факультету пов'язане з тими самими обставинами, які призвели до ліквідації власне історичного та філософського факультетів. Вкрай низькі показники набору. Зараз на факультеті всього 67 студентів-істориків і 13 викладачів. На першому курсі — 15 осіб. Для порівняння: у 2000 році істфак прийняв майже 200 першокурсників. Згідно із законом, для існування факультету необхідно не менше 200 студентів на денній (очній) формі навчання.

Немає студентів — немає викладацьких посад. Немає сенсу зберігати адміністративну надбудову, а отже, треба об'єднувати спеціальності.

Інша справа, що, об'єднавши істориків в одну кафедру, Одеський університет стане чи не першим класичним вишем країни без повноцінного історичного факультету. Ну й ліквідація кафедри історії України в умовах повномасштабної війни та боротьби за ідентичність викликає багато запитань.

Доктор історичних наук, професор Тарас Гончарук називає це рішення «злочинним» і «антиукраїнським»:

«Кафедра історії України Одеського університету існувала ще з радянських часів, тоді вона була кафедрою історії УРСР та допоміжних дисциплін. Там ще в 1980-х окремі викладачі принципово читали свої предмети українською. Попри все. Після відновлення незалежності кафедра стала базовою, на її основі створювалися аналогічні підрозділи в інших вишах — у Нархозі, Політехніці тощо. Зараз їх уже немає. Після нової реорганізації в ОНУ єдина кафедра історії України залишається в Педагогічному університеті Ушинського, туди вже давно перейшла значна частина наших вчених і викладачів. Я розумію, що є якісь чинники й обставини, але символічно це виглядає жахливо, тим більше під час війни».

Багаторічний декан факультету історії та філософії, професор і доктор історичних наук В'ячеслав Кушнір із колегою не згоден, хоча теж не в захваті від ліквідації істфаку.

«Є об'єктивні обставини, які ми ніяк не можемо змінити. Це кількість студентів. Так, буде одна кафедра, відбудеться приєднання до філологічного факультету, але ми ніяк не можемо вплинути на ситуацію. Я домігся на вченій раді, щоб новий факультет називався факультетом історії та філології (три кафедри мовознавців, одна історична, — Ред.)», — сказав він.

Щодо ліквідації кафедри історії України, то професор Кушнір не бачить у цьому нічого символічного та політичного:

«Зрозумійте, ми вивчаємо й викладаємо не лише історію України. Половина наших кредитів (кредит — одиниця виміру навчального навантаження на студента, — Ред.) — не пов'язана з нашою країною. Ми викладаємо й вивчаємо історію первісного суспільства, античності, археологію Західної Європи, історію Західної Європи, Америки, Африки та Азії, багато чого. Відповідно, ми не можемо назвати цю нову кафедру, яка буде єдиною, кафедрою історії та археології України, це обмежує й є неправильним. Щодо символізму, то зараз мова йде про конкретну ситуацію та проблеми, про науку, про освіту. Ніякого символізму немає», — констатує вчений.

Цікава доля будівлі, яку з радянських часів займали історики — будинок 12 на Університетській вулиці (колишня Щепкіна). Минулої зими там лопнули батареї й провалився дах. Ремонт оцінили в кілька десятків мільйонів гривень. У підсумку колишній істфак переїжджає на Французький бульвар, під крило філологів, а цю будівлю в самому серці Одеси, до речі пам'ятку архітектури, вирішено законсервувати. Що з нею буде в майбутньому, невідомо. Але в принципі це чудовий варіант для банку чи бізнес-центру.