Ремонт суду як діагноз: чим марнотратство мерії може обернутися для Одеси (колонка редакції)

Здатність організму реагувати на подразники — запорука виживання. Порізалися — стало боляче. Звернули увагу, перебинтували, з часом кров зупиниться. Банальна історія. Але що робити, якщо больовий поріг занижений? Або відсутній зовсім? Тоді організм, не відчуваючи болю, не перебинтує місце порізу. Закінчиться це може по-різному.

До чого це ми? Сьогоднішній пікет волонтерів перед мерією — це сигнал. Одесити привертають увагу до жахливої рани — божевільних і за сумами, і за цілями витрат бюджету. Однак чиновникам, які сидять на Думській, 1 (та й на проспекті Шевченка, 4), нема коли подивитися і накласти пов'язку. Вони заперечують проблему. Закінчитися це може по-різному.

І справа навіть не в горезвісному ремонті Київського райсуду Одеси за космічні 106 мільйонів гривень, але саме це і стало точкою неповернення.

До останньої сесії міськради наші джерела в мерії були доволі благодушно налаштовані. Цю історію не вважали чимось непоправним.

Та й сама ваша редакція ніяк не очікувала, що мер упреться рогом через це питання. Геннадій Труханов, особливо останнім часом, здавався досить поступливим. Що тому виною — постійний судовий тиск, острах реалізації сценарію з міською військовою адміністрацією, як у Чернігові, чи що ще - це не до нас, це до ворожки. Однак у цьому питанні міський голова проявив не просто твердість. Радше, не надто розумну впертість.

За однією з версій, причиною стала дезінформація про те, що за розкручуванням цього скандалу стоїть Аднан Ківан. Природно, прогинатися під нього — нижче гідності Труханова. Хто і навіщо навіяв меру ці думки — теж не до нас. До гадалки.

З іншого боку, саме в Київському райсуді найчастіше обирають запобіжний захід на вимогу більшості правоохоронних органів і військових. Так-так. Усілякі НАБУ, ДБР, СБУ, ну й поліція, чого вже там. Для суддів, які ухвалюють такі рішення, так само як і для тих, щодо кого їх ухвалюють, умови мають бути якнайкращі.

Але як же з нешкідливого тендера на 106 мільйонів гривень, який без особливих зусиль могло б скасувати управління капбудівництва, ця історія перетворилася на загальнонаціональну ганьбу зі зверненням до президента. Усе просто. Скандал наростав як снігова куля.

Повернемося до початку. 9 серпня ми написали про тендер. Через тиждень голова Бюджетної комісії Олексій Потапський публічно заявив, що ініціюватиме скасування фінансування. Питання винесли на засідання комісії. І відразу ж перенесли розгляд. Але й друга спроба результату не принесла.

Зрештою, таким чином зупинити процес не вдалося. Вся надія була на сесію міськради 25 серпня.

Питання це до порядку денного з голосу внесли три депутати, той самий Потапський, а також його однопартієць Олег Звягін і, увага, Вадим Мороховський зі «Слуги народу». Останній — банкір, відомий як один із найбільш незворушних і врівноважених представників не тільки своєї політсили, а й усіх зборів.

Однак більшість депутатів не прислухалася до їхніх аргументів. Це той самий випадок, коли голосували вони, а соромно було нам. Бо все ж очевидно — витрачати гроші на суд в умовах війни — нераціонально, та й просто аморально. У підсумку труханівці та обрані від забороненої ОПЗЖ (але й серед них знайшлися двоє незгодних — Лілія Леонідова і Володимир Корнієнко) все ж відстояли такий потрібний їм проєкт. Але якою ціною?

Опозиція і президентська сила звернулися до мера з дуже схожими заявами. Секретар міськради Ігор Коваль, обраний від «слуг», проголосував в унісон із фракцією, з якої суто формально вийшов, щоб сісти у своє нинішнє крісло. Відома на всю країну волонтерка Катерина Ножевнікова пікетує мерію, звертається до президента Зеленського. Скандал вийшов на новий рівень.

І Київський райсуд — це лише вершина айсберга. Є ж ще система оповіщення за 25 мільйонів, багатомільйонні ремонти доріг і благоустрій.

Але ж не тільки мерія зашкварилася з «пріоритетними» витратами. ТЮГ і горезвісні рамочки за 200 тисяч гривень — на совісті влади обласної.

Так, але ні. Облрада з її головою Григорієм Діденком і так під контролем Банкової. Не те щоб це було абсолютною індульгенцією, але все ж таки. Інструмент прибрати його у президента є. А ось необхідності немає. Принаймні поки що немає.

Інша річ - «неслухняна» міська рада, з більшістю без «слуг народу» (без «слуг» і «ЄС» — складніше, але все ж). Та й популярного мера не так-то просто усунути, прибрати з дороги. І якщо бажання «посунути» Труханова, так чи інакше, читається в діях Києва вже давно, зараз він отримав для цього додатковий інструмент.

А хто стане біля керма міста, якщо мер не зможе виконувати свої обов'язки? Секретар міськради Ігор Коваль, обраний, нагадуємо, від «Слуги народу».

І так, окрім політичної вигоди, президент отримає і лаври борця зі злочинним марнотратством. І можливість змістити фокус із власних грішків.

До речі, Катерина Ножевнікова обіцяла виходити зі своїм пікетом щодня. Як думаєте, Труханов «відчує біль» і встигне «перев'язати поріз»?

Автор — редакція «Думської»

Поки ми писали колонку ремонт Київського райсуду Одеси подорожчав ще на 6 мільйонів гривень. Тепер він коштуватиме 112 мільйонів.