Боротьба з недугою чи розпил бюджету: що не так із програмою боротьби з ВІЛ, яку просувають соратники Труханова?  

Фінансування на 2024-2026 роки не отримала муніципальна цільова програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, гепатитам та наркоманії (альтернативна назва «Прискорена відповідь Одеса» (Fast-Track Odesa).

На минулій сесії міськради депутати двічі провалили голосування за цей документ, який передбачає витрачання понад 67 млн грн із міського бюджету. Кореспондент «Думської» розбирався, що з нею не так.

Про важливість та актуальність програми заявляють депутати від партії Геннадія Труханова «Довіряй Ділам» Ірина Куценко (Єсенович) та Левон Нікогосян, який очолює департамент охорони здоров'я мерії.

«Якщо ми відмовимо у фінансуванні, то із січня наш гепатоцентр не зможе безплатно видавати ліки проти гепатиту, ми не зможемо закупити стаціонарний апарат УЗД з еластографією. Це для хворих на цирози, фібрози, яких ми зараз направляємо до Києва», — зазначив, виступаючи перед депутатським корпусом, Нікогосян.

«Саме завдяки цій програмі йде постачання військових антиретровірусними препаратами, проводиться тестування на СНІД для мобілізованих. Тільки за приблизними підрахунками ми маємо понад 20 тисяч людей з ВІЛ, з них 17 тисяч знають свій статус, а 11 тисяч проходять лікування. Сьогодні ВІЛ старіє, дедалі більше випадків виявлення у людей 60-70 років, а це означає, що вони просто не знають про свій статус. І все це перестати фінансувати?» — обурювалася Ірина Куценко.

Депутати, які голосували проти, заявляють про непрозорість та відсутність дієвого контролю за витрачанням коштів.

«Головна вада програми – це її невідповідність реальним потребам. — розповів нам депутат, який побажав залишитися неназваним. — Одеса й дійсно багато років лідирує за темпами поширення ВІЛ, але програмно закладені геть не ті потреби, що існують в місті. Наприклад, обмін шприців для споживачів ін’єкційних наркотиків – дійсно є складовою стратегії зниження ризику, але цей напрямок вже фінансується коштом міжнародних донорів, таких як Глобальний фонд для боротьби з ВІЛ, туберкульозом та малярією. Аналогічний коментар можна залишити й до закупівлі препаратів для лікування вірусного гепатиту С – їх придбає та розподіляє держава, аж ніяк не місцева влада. Багато програмних напрямків окреслені вельми розмитими формулюваннями, що в купі з подвійним фінансуванням вже оплачених державою чи донорами активностей викликає багато питань, головне з яких: а чи не хоче пані Куценко знов створити свою особисту програму, непідконтрольну одеситам? Зрозуміло, що депутати не хочуть голосувати за такий майже стовідсотковий розпил обсягом до 20 млн на рік».

Сумніви щодо Fast-Track Odesa висловлюють і громадські діячі, які займаються проблемою так званих соціально небезпечних хвороб.

За словами директора відокремленого відділення Асоціації ЛГБТ «ЛІГА» в Одесі Івана Терещука, програма справді є актуальною, оскільки наше місто посідає друге місце в Україні за виявленими новими випадками ВІЛ, проте вона не враховує зміни характеру самої епідемії.

«Якщо раніше ми мали справу з концентрованою епідемією, яка стосувалася певних груп населення, то зараз вона демонструє тенденцію генералізації – тобто може доторкнутися кожного, — каже Терещук. — Так, наприклад, у 2023 році превалює гетеросексуальний статевий шлях передачі ВІЛ – на нього припадає майже 72% нових випадків. І саме це програма не враховує своїми активностями. Окрім того, послуги, важливі для спільнот, які стикаються з більшим поширенням ВІЛ, майже незабюджетовані. Так, наприклад, програма не містить жодної активності спрямованої на чоловіків, які практикують секс з чоловіками, хоча згідно з дослідженнями рівень поширеності ВІЛ серед них в Одеській області складає близько 13% - тобто кожен десятий ЧСЧ має ВІЛ»

У експертів є питання як до профінансованих статей, так і до тих, на які грошей не знайшлося. Зокрема деякі пункти програми передбачають виділення коштів на напрямки, які вже забезпечують міжнародні донори.

«Для прикладу, пункт 5.3 „Забезпечення доступності для загального населення до тестування на ВІЛ у всіх закладах охорони здоров'я. Інформування про самотестування». На це збираються виділити 15 млн гривень. З опису статті незрозуміло, на що підуть гроші. Якщо на закупівлю тест-систем, то вони постачаються у достатній кількості коштом міжнародних програм. Крім того, Національна служба здоров'я України оплачує з державного бюджету ці тест-системи в рамках пакета безплатної первинної допомоги. Схоже, вони хочуть заплатити за те, що вже профінансували донори», — обурюється Терещук.

«Або ось пункт 5.6 «Вакцинація проти вірусу папіломи людини ВІЛ-інфікованих осіб віком від 18 до 26 років», – продовжує громадський діяч. — Півтора мільйона гривень. Здавалося б, добра справа, але є одне «але» — доцільність. Щеплення від ВПЛ найбільш ефективне саме для осіб віком передбаченим програмою, але замість того, щоб коментувати цей пункт я просто дозволю собі процитувати Центр Громадського Здоров’я: «У віковій структурі переважає група 25-49 років, частка яких майже не змінна і становила у 2022 році 82%. В той час як кількість і частка осіб віком 15-24 років поступово зменшується і становила у 2022 році 3,2% (384 осіб)». 384 особи цієї вікової групи – це не дані про Одесу, це інформація за весь 22 рік всієї України. Виникає питання: кого міська влада збирається вакцинувати і яку вартість повного курсу щеплення вони заклали у програму?»

Те саме, за словами Терещука, стосується і коштів, виділених на профілактику та лікування інших соціально небезпечних хвороб: туберкульозу та гепатиту С.

«Майже п'ять мільйонів гривень на забезпечення функціонування консультативно-методичного відділення з питань туберкульозу у складі міського «Центру профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом». Але ось проблема: міської служби з питань туберкульозу вже не існує, послуги з діагностики та лікування надає обласний центр соціально значущих хвороб, скринінг на туберкульоз забезпечується коштом держави сімейними лікарями. На що саме будуть йти ці кошти, якщо всі послуги пацієнти отримують геть не на рівні міста?» — зазначає представник Асоціації ЛГБТ «ЛІГА».

«Нещодавно на пресконференції пані Куценко зазначила, що держава не закуповує у повному обсязі ліків проти гепатиту С й вже утворюються черги на лікування – додає Іван Терещук. — Це справді так, але проблема не в тому, що на це немає грошей у держави чи донорів, а в тому, що немає об’єктивної оцінки поширеності гепатиту С, відповідно, Одеса не подає об’єктивного запиту на отримання ліків. Й замість того, аби винаходити велосипед й самостійно купляти ліки, значно простіше провести аналіз наявної потреби й адвокатувати її державі».

За словами нашого співрозмовника, громадські організації активно не залучалися до розробки програми, а терміни подання пропозицій були такими короткими, що експерти просто не встигли донести до депутатів своє бачення.

«Громадським організаціям надали лише декілька днів, аби сформувати пропозиції, – розповідає Іван Терещук. — Втім, навіть ті з них, які встигли подати, були прийняті лише частково».