Відкриття виставкового проєкту Олени Мондер «Прогулянки Одесою» & «Військовий Арт-Щоденник» відбулося у творчому просторі «Діалоги» (Соборна площа, 2). 

Олена керівник об’єднання «АртСтудіяМоре», де діти та дорослі навчаються малювати олівцями, аквареллю, пастеллю, акрилом, створювати предмети декоративно-ужиткового мистецтва. На жаль, після одного з прильотів роботу цю довелося призупинити.  

«З Леною ми познайомилися під час ковіду, — розповіла хазяйка «Діалогів» Олена Велика. – Нас поєднують катастрофи, скажімо так. Ми восени стали планувати цю виставку. Свій «Військовий Арт-Щоденник» вона вела з перших днів повномасштабного вторгнення, фіксуючи точечні події, що відбувалися в нашому місті. Робила текстовізаписи та малюнки. У другій залі у нас дві серії робіт: «Прогулянки Одесою» та «Рани Одеси». Це збереження у вічності краси архітектури й фіксація тих руйнувань, що виникли в результаті ракетних атак, шахедних влучень. Дуже хочеться, аби серія «Рани Одеси» закінчилася, а ««Прогулянки Одесою» тривали, адже кожний ріг, перехрестя, цеглинка може стати сюжетом для твору мистецтва».

«Буквально тиждень з 24 лютого 2022 року знадобився, щоб привести до ладу емоції, — розповіла Олена Мондер. – Мене вразили прикордонники острова Зміїний, я намалювала цензурну версію їхньої відповіді російському воєнному кораблю. Спочатку свої щоденникові записи я просто скидала у домовому чаті сусідам, сусіди демонстрували на своїх сторінках. Тут події, люди, наші волонтери, мішки з піском, протитанкові їжаки на Дерибасівській (фотографуваті було не можна, довелося замальовувати)».

Академічний малюнок і станкова графіка дуже приваблюють Олену Мондер, вона багато чого досягла в цьому. Тему прогулянок Одесою можна продовжити малюнками її учнів, зробленими ще до війни. Іра Сидорова та Вероніка Лещенко, які прийшли привітати свого викладача з відкриттям виставки, теж планували показати свої роботи. Через війну дитячу виставку відклали, а педагога трагічні події підштовхнули до жанру карикатури.

Баланс життєстверджуючого начала та віддзеркалення реалій воєнного часу в експозиції дотриманий. А в житті хотілося б такого балансу більше не шукати.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва