Ракетні удари по музеях, пізнання Антарктиди та коментарі на «Думській»: наукові підсумки 2023 року

Як розвивається українська наука під час війни? Як і всі інші сфери — всупереч усьому. Під звуки сирен працюють виші та деякі музеї, проводяться наукові конференції, фахівці вирушають в експедиції та видають збірники статей. Науковці стикаються з екзистенційними загрозами — прильотом ракети до музею чи лабораторії. Підрив дамби Каховської ГЕС «підніс» дослідникам сотні тем для багаторічних досліджень змін у біосфері Дніпра, Чорного моря та всього півдня України.

«Думська» протягом 2023 року у міру можливостей стежила за подіями науки, як в Одесі, так і в усій Україні. Згадаймо про декілька з них.

СПРАВИ МУЗЕЙНІ: ОДИН ЗНИЩЕНО, ДРУГИЙ ПОШКОДЖЕНО… У ТРЕТЬОМУ ЗМІНИВСЯ ДИРЕКТОР

У червні запущений нацистами «Калібр» влучив просто в Музей цікавої науки на проспекті Шевченка — популярне як серед дітей, так і серед дорослих приватне зібрання експонатів, що демонструють різні фізичні явища. Вибух повністю знищив музей, обійшлося, на щастя, без людських жертв. Міністр освіти та науки Оксен Лісовий пообіцяв відновити музей, однак, як ми розуміємо, це питання далекої перспективи, яке точно не розглядатиметься до кінця війни.

Набагато трагічнішим міг би виявитися приліт ракети в будівлю Одеського національного художнього музею — пам'ятки архітектури, що охороняється ЮНЕСКО, на Софіївській вулиці. Однак пізно ввечері 6 листопада ворожий «Іскандер» пролетів на десяток-другий метрів далі й вибухнув біля воріт на подвір'я установи. Вибухом посікло фасад, вирвало віконні рами та двері, всередині музею обвалилася частина штукатурки, зі стін попадали картини кількох сучасних українських авторів.

За трохи більше ніж місяць музей оговтався після удару і знову відчинив двері для відвідувачів.

Одеський археологічний музей, на щастя, не потрапив до списку тих, хто сильно постраждав від ворожих атак. Від вибухів тут вибило кілька шибок. 2023 рік місцевим музейникам запам'ятався іншою подією — змінився директор, конкурс на посаду виграв кандидат історичних наук Ігор Піструїл. Це відомий науковець, який спеціалізується на кам'яному віці, восени 2020 року, провів археологічну розвідку місцевості біля Дюківського саду Одеси та виявив артефакти, які попередньо датували верхнім палеолітом (35-40 тис. — 10 тис. років тому). Якщо це так, то йдеться про найбільш ранні сліди перебування людини на території сучасної Одеси.

НАША АРХЕОЛОГІЯ: СМЕРТЬ МЕТРА, ВИЗНАННЯ НА ЗАХОДІ ТА ЗЛОЧИНИ «ЧОРНИХ КОПАЧІВ»

Продовжуючи тему археології та видатних одеських археологів, слід згадати професора Андрія Добролюбського — непересічного науковця, новатора і мрійника, який відкрив цілі сторінки давньої історії нашого міста, розкопавши перші будинки Одеси, давньогрецьке поселення на Жеваховій горі та приділивши чимало уваги пошукам залишків османського замку Хаджибей під Приморським бульваром. Точнішу локацію фортеці зрештою встановив його учень, ректор Південноукраїнського педагогічного університету Андрій Красножон. Він же і написав для «Думської» некролог вчителю, який пішов від нас наприкінці вересня.

Інша одеська археологиня, докторка історичних наук, фахівчиня з мідного і бронзового віку Світлана Іванова у 2023 році стала членкинею-кореспонденткою Німецького археологічного інституту. Така честь випадає дуже невеликій кількості дослідників.

Тим часом продовжують свою антинаукову варварську діяльність «чорні археологи», яких ні війна, ні інші напасті не зупиняють від руйнування давньогрецького міста Ніконій на Одещині. «Думська» вже не раз писала про вельми сумну долю цього об'єкта культурної спадщини, на жаль, ситуація лише погіршується.

АНТАРКТИКА, КОСМОС І НАСЛІДКИ РОСІЙСЬКОГО ЕКОЦИДУ

Продовжує системно і вельми результативно працювати українська місія з вивчення Антарктики. Придбаний у Великої Британії незадовго до повномасштабного вторгнення криголам «Ноосфера» регулярно здійснює рейси в далекий світ айсбергів і вічної мерзлоти, доправляючи туди не тільки українських полярників, а й їхніх колег з інших європейських країн. Наша нова арктична експедиція складається з 14 загартованих чоловіків, які на краю світу вивчають мешканців південного полюса, беруть участь у міжнародних проєктах із дослідження клімату.

Так, українські зоологи Андрій і Сергій Утевські відкрили новий вид антарктичних п'явок Austroplatybdellina prodiga, та ще й встановили, що мільйони років тому їхні пращури мігрували спершу з Антарктики в Арктику, а потім назад в Антарктику.

Деякі наші вчені зазирають ще далі — у космос. На початку року київська Політехніка за допомогою ракети Falcon-9 Ілона Маска запустила на орбіту Землі дослідницький супутник, щоб випробувати деякі нові рішення в конструюванні космічних апаратів.

Водночас щоб дізнатися щось нове, достатньо просто глибше пірнути на одеському пляжі. Улітку співробітники Інституту морської біології біля одеського узбережжя вивчали, як змінилася біосфера Чорного моря одразу після вибуху дамби Каховської ГЕС, коли в нього ринув потік прісної води разом із величезною кількістю сміття та різних хімікатів. І що відбувалося з флорою та фауною Одеської затоки надалі.

ПІВНІЧНЕ СЯЙВО І ВІЧНЕ СЯЙВО ЧИСТОГО РОЗУМУ КОМЕНТАТОРІВ «ДУМСЬКОЇ»

Утім, є деякі природні явища, спостерігачами яких, а в рідкісних випадках — і співучасниками можуть стати звичайнісінькі люди, які не мають наукових ступенів.

Наприклад, цього року українці та одесити, зокрема, спостерігали рідкісне для наших широт явище — північне сяйво. Соцмережі заповнили сотні фотографій цього «природного дива», автори багатьох із них спостерігали світіння в небі просто зі своїх окопів… «Думська», звісно ж, поцікавилася причиною квітневого і листопадового північного сяйва у вчених.

Але все-таки ми без зайвої скромності вважаємо, що воістину доленосним науковим проривом 2023-го стало видання 15-річної колективної праці всіх коментаторів «Думської», яку наша редакція презентувала у вигляді колекційного фоліанта — академічної праці «Коротка історія коментарів на «Думській».