«Наша машина палала найяскравіше»: одесити про нічну атаку дронів (фото, відео)

23-річний чоловік постраждав внаслідок нічної атаки російських беспілотників на Одесу. Його госпіталізували з осколковими пораненнями.

Як повідомили в міській військовій адміністрації під ударом опинилися житлові квартали міста.

Станом на 7:00 у Київському районі пошкоджено п'ять приватних будинків і гуртожиток. Комунальні служби продовжують розбирати завали. Трамвайні колії вже відновили, тому рух громадського транспорту не переривався.

У Хаджибейському районі прибрали прибудинкову територію. Також уже прийнято 26 заяв на компенсацію за пошкоджене майно.

Постраждали багатоповерхові будинки (там вибито вікна), приватний будинок, у якому спалахнула пожежа, а також автостоянку з гаражами. Рятувальники ліквідували всі займання.

Кореспондент «Думської» поспілкувався з одеситкою Христиною, чий гараж разом із автомобілем згорів під час атаки. Жінка розповідає, що її родина прокинулася від вибухової хвилі та скла, яке посипалося просто в кімнату.

«Ми вже спали. Навіть не чули, коли почалася тривога. Прокинулися від того, що на нас летить скло, вибух, ударна хвиля. Діти почали кричати, я сама не розуміла, що відбувається», — згадує Христина.

У квартирі на той момент були двоє маленьких дітей — чотирирічна донька та шестирічний син, а також батько жінки, який нещодавно переніс операцію через онкологічне захворювання. Родина лише тиждень тому повернулася до Одеси, а вже наступного ранку мала знову виїжджати на лікування.

За словами Христини, вона поспіхом взула дітей, одягнула їм теплі куртки та сховалася разом із рідними у більш безпечному місці квартири.

«Я чула вибухи й подумала, що горить наша машина. Потім побачила, що все навколо у вогні. Наша, звісно, палала найяскравіше. Усі живі, і це найголовніше. У мого тата, щоправда, всі ноги порізані. А так ми залишилися без машини, без гаража», — каже вона.

Ще один постраждалий, Олександр, розповів, що в момент удару святкував день народження дружини разом із родиною. Російський дрон зруйнував їхній будинок.

«Ми святкували день народження моєї дружини разом із 16-річною донькою. Перші хвилини після того, як мене відкинуло до дверей, я перевірив, що у мене руки й ноги цілі, і одразу побіг до дитини. Ночувати нам є де. Поїсти — ніде. Поки літо, можна жити», — каже Олександр.