Довгоочікуване часткове зняття блокади одеського порту відбулося вчора вранці. Суховантаж Razoni став першим судном, яке вийшло з української гавані на Чорному морі, транспортуючи до ліванського порту Тріполі 26 тисяч тонн кукурудзи.

Нині зі швидкістю 11,7 вузлів (21,6 км/год) він наближається до протоки Босфор. Приблизно опівночі судно повинно прибути до Стамбулу.

Продовольчі каравани, про які домовлялися Туреччина, Україна та ООН, поки що залишаються блакитною мрією, але Razoni дозволить відпрацювати дорожню карту проекту та налагодити діяльність координаційного центру у Стамбулі.

Нагадаємо, у портах Великої Одеси зараз стоять 15 балкерів, завантажених зерном та іншим продовольством. Затримка з відправкою цього великого каравану пов'язана з відсутністю гарантій від країни-агресора, яка будь-якої миті може атакувати каравани.

За інформацією «Думської», представники координаційного центру від Росії затягують переговори з цього питання і навіть ігнорують засідання. Їхня мета – шантажувати світ голодною кризою, щоб виторгувати собі послаблення санкцій.

Сьогодні всі вже зрозуміли хитрощі країни-терориста, і ніхто не хоче йти на угоду з нею. Цікаво, що кілька днів тому путін намагався домовитися з президентом Туреччини Ердоганом про відкриття на території Росії заводу з виробництва «байрактарів». Очевидно, натомість він готовий був гарантувати недоторканність зернових караванів, проте Туреччина дала негайну відповідь про те, що навіть не розглядає такої можливості.

Можна припустити, що якщо перехід Razoni до турецьких територіальних вод і далі пройде успішно, ініціатори цього проекту, Туреччина та ООН, не чекатимуть гарантій від Росії, і судна першого великого зернового каравану вийдуть у море з Одеси та Чорноморська.

Хочеться вірити, що два турецькі фрегати та підводний човен, які залучені до місії захисту та перевірки судів, контролюватимуть безпеку, а у разі агресивних дій дадуть відсіч агресору. Благо, військово-морські сили Турецької Республіки сьогодні набагато боєздатніші, ніж залишки чорноморського флоту Росії.

Автор — Олексій Сухий