ЮНЕСКО взяло під посилений захист одеську Кірху, колишні Потьомкінські сходи та Аккерманську фортецю: що це означає? (спойлер — нічого особливого)

Колишні Потьомкінські сходи, Кірху, Аккерманську фортецю та ще три пам'ятки архітектури та історії Одещини взяло під «посилений захист» ЮНЕСКО.

«Думська» розбиралася, що це означає і як позначиться на стані згаданих об'єктів.

Пам'ятки включили до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом (не плутати зі списком Всесвітньої спадщини). Всього до переліку потрапили 19 українських об'єктів — рішення про це прийняли на засіданні комітету організації із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім сходів, лютеранського собору і фортеці, «посилений захист» отримали палаци Потоцьких і Абаза (Худмузей і Музей західного і східного мистецтва), а також наукова бібліотека на Пастера (колишня Горьківка).

«Ні, це не означає, що об'єкти визнані Всесвітньою спадщиною, — каже директор департаменту культури обласної військової адміністрації Олена Воробйова. — Але у них буде додатковий рівень захисту. Якщо пам'ятці завдадуть умисного збитку, автоматично запуститься механізм міжнародної відповідальності. Для городян і балансоутримувачів нічого не змінюється, це саме міжнародний охоронний інструмент».

На думку ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету, археолога Андрія Красножону, який багато років досліджує Аккерманську фортецю, рішення ЮНЕСКО є дуже своєчасним, оскільки пам'ятка дуже вразлива, і не тільки через війну.

«Акерманська фортеця — унікальний об'єкт, і проблема завжди полягала в тому, що ні держава, ні область не змогли вибудувати грамотну модель управління, — каже вчений. — Територію експлуатували наосліп: від самовільних вигрібних ям біля кіосків до незаконних комунікацій прямо через кладку XV століття. Навіть статусу заповідника об'єкт так і не отримав — тому що він «заважав» комерційній експлуатації».

Вчений сподівається, що міжнародний статус змінить стан речей.

«Якщо новий статус створить додатковий бар'єр для самодіяльності, це добре, — каже Красножон. — Можливо, держава нарешті візьме фортецю на свій баланс і створить заповідник національного значення — давно пора. Акерманський комплекс за масштабом і цінністю значно перевершує багато українських об'єктів, які вже давно мають статус заповідників».

Зазначимо, що загалом до цього списку входять 46 об'єктів з України — це один з найбільших показників у Європі (зі зрозумілих причин).

Посилений захист — це міжнародно-правовий імунітет, який забороняє будь-яке військове використання і перетворює навмисне руйнування об'єкта на тяжке порушення гуманітарного права з подальшою міжнародною відповідальністю. Кожен ворожий удар по культурній спадщині фіксується, документується і може стати предметом міжнародного судового переслідування.

«Це, звичайно, чисто символічний крок, а не якийсь реальний захист, — зазначає юридичний оглядач »Думської» Олександр Іванов. — Жодних важелів впливу на Росію у ЮНЕСКО немає, у організації взагалі немає таких важелів. Якщо завтра в Акерманську фортецю влучить ракета, і вона серйозно постраждає, в Парижі висловлять глибоке співчуття. Так, у разі повного розгрому РФ, їй безсумнівно виставлять окремий рахунок за зруйновані пам'ятки, але для цього зовсім не обов'язково включати їх до списку ЮНЕСКО, вони і так є пам'ятками. Ймовірно, міжнародний статус утримає нашу владу від якихось незаконних або напівзаконних дій, але я в цьому сумніваюся: всі згадані об'єкти і так є національним надбанням. Якщо цей статус не заважав корупціонерам, то як завадить новий?»