Порт-Аненталь замість Южного: адже це так смішно! (колонка)

До питання про майбутню назву Южного і дискусії, які навколо неї точаться. Чомусь шановна громадськість взяла на озброєння примітивний стьоб, більш характерний для російських веб-помийок. Хоча що смішного в красивій назві Порт-Аненталь, ніяк не зрозумію.

Ней-Анненталь — так до «остаточного розв'язання німецького питання» на українській землі називалося поселення, яке зараз фігурує на картах як Нові Біляри. Воно розташоване на березі Малого Аджаликського лиману. Селище входить до складу Южненської міської громади, більшу частину його території займає порт Південний.  

Німців винищили і вивезли, село перейменували.  

Зараз відновлюється історична справедливість. Це те мале, що ми можемо зробити в пам'ять про людей, які, приїхавши сюди як колоністи, потом і кров'ю перетворювали суворий край на житницю та цивілізоване місце. Власне, за це їх не злюбили ще за царя, а за Сталіна стали поголовно знищувати.

Масові вбивства чоловічого населення німецьких колоній почалися наприкінці 1930-х. Їх розстрілювали цілими сім'ями!

Ось, скажімо, протокол К-47 від 17 листопада 1937 року. Лаконічний до неможливості. Були присутні: народний комісар внутрішніх справ генеральний комісар державної безпеки Єжов, прокурор Союзу РСР Вишинський. Слухали: матеріали щодо обвинувачених, надані управлінням НКВС УРСР по Одеській області, у порядку наказу НКВС № 00439 від 25 липня 1937 року. Далі слово «постановили», під яким рівно сто імен, майже всі німецькі. Біля 97 - «розстріляти», трьом визначено як кару десять років таборів. У розстрільному списку багато людей з однаковими прізвищами — схоже, це близькі родичі. Є брати, батьки й сини. Здебільшого 30-40-річні чоловіки. Місця проживання: Марієнталь, Йоганнесталь, Люстдорф, Мангейм, Вормс, Гросс-Лібенталь, Зельц, Воробйове-Берлін, Катериненталь, Ватерлоо, Нейбург і так далі. Це все Одеська область, якщо що.  

І таких, «німецьких», протоколів безліч. Десь зазначено більше народу, десь менше, але завжди йдеться про десятки людей.  

У 1926 році в Радянському Союзі відбувся перший загальний перепис населення — досить об'єктивний, треба сказати. В Одеському окрузі (нинішня Одеська область без Бессарабії, але з частиною сучасної Миколаївської) проживало тоді 860760 осіб, з яких 798712 представляли чотири національності. Майже половина — 356286 осіб — були українцями. На другому місці перебували росіяни — 200565 осіб, яким, однак, дихали в потилицю євреї, яких було 170451 особа. Четвертим «головним» етносом нашого регіону були німці — 71410 осіб. Кожен десятий!

Станом на той самий 1926 рік Одеський округ ділився на 16 районів, три з яких мали німецькі назви, а в одному німці становили більшість. У самій Одесі діяв німецький педагогічний інститут, виходили газети мовою Гете і Шиллера.

Відтоді спливло багато води і крові…  

Сьогодні, у XXI столітті, Одеська область гордо іменує себе «найбільш багатонаціональним регіоном України». Рідкісний чиновник не згадує з нагоди і без неї про 133 національності, які нібито мирно уживаються одна з одною. Але якщо взяти дані останнього перепису, 2001 року, то з'ясується, що в плані етнічного розмаїття територія, яка колись входила до складу згаданого округу, стала куди біднішою, ніж 93 роки тому. У наш час 90% населення Одеси та навколишніх районів становлять східні слов'яни: українці (їх майже 70%) та росіяни (трохи більше 17%). Болгар, які йдуть третіми, всього шість відсотків, молдаван — п'ять. Євреїв немає і відсотка, а німців — лише одна десята відсотка. Куди менше стало й інших груп — вірмен, татар, поляків.  

Тут саме час поставити самому собі і всім нам біблійне запитання: «Каїн, де Авель, брат твій?».  

Зазначимо, що на сесії Южненської міської ради в середині грудня депутати так і не дійшли єдиної думки щодо нової назви. Найбільше народних обранців (6 депутатів, зокрема міський голова Володимир Новацький, колишній регіонал) проголосували за варіант Південне. Троє підтримали назву Аненталь/Порт-Аненталь, і лише один — Оріяну.

Решта депутатів у голосуванні участі не брали.  

І хто їм винен? А ви, звісно, продовжуйте зубоскалити з приводу назви старого німецького поселення, чиїх жителів жорстоко вбили або відправили в глухий казахстанський степ. Адже це так смішно. Ха-ха! Анненталь!  

Автор — Микита Горемика