Спроба держперевороту в Південній Кореї: як криза позначиться на відносинах між Сеулом і Києвом? (оновлено)

Спроба президента Республіки Корея Юн Сок Йоля притиснути до нігтя непокірний парламент, більшість місць у якому займає опозиція, близька до провалу.

Законодавці все ж зуміли зібратися, незважаючи на протидію військових, і проголосували за скасування воєнного стану, введеного главою держави.

Примітно, що проти Юн Сок Йоля виступила не тільки опозиційна більшість в особі Демократичної партії, а й правляча «Сила народу»: її лідер Хан Дон Хун назвав рішення про воєнний стан «неправильним».

Згідно з корейською конституцією, тепер президент має скасувати свій указ. Поки, щоправда, з його боку жодної реакції на парламентський акт не було. Міністерство оборони РК (його главу Кім Йонг Хена називають ініціатором введення воєнного стану) поспішило заявити, що режим продовжує діяти, незважаючи на голосування в парламенті.

Утім, спостерігачі вважають, що Юн Сок Йоль уже зазнав поразки: його дії, в яких є всі ознаки спроби державного перевороту, не підтримує більшість населення країни, чимало правоохоронців і військових. Останні після голосування в Національних зборах почали залишати площу перед парламентом.

З великою часткою ймовірності, на корейського лідера очікує імпічмент, а країну — дострокові вибори.

«Президентський демарш виглядає максимально емоційним і непродуманим, — вважає політичний оглядач «Думської» Микола Ларін. — Він зіграв на руку опозиції, у якої тепер усі козирі. Найімовірніше, її лідер Лі Джемен виграє вибори і очолить Південну Корею. Як це позначиться на зовнішній політиці країни? Ну по-перше, нинішня опозиція вельми негативно налаштована по відношенню до Японії і постійно згадує їй злочини часів Другої світової. Президент же, навпаки, прихильник нормалізації відносин і співпраці. Погіршення між Сеулом і Токіо — удар по американським планам: США зараз вибудовують в Індо-Тихоокеанському регіоні систему військових союзів, спрямованих на стримування Китаю. І Корея, і Японія відіграють у ній ключові ролі.

Що стосується України, то Демократична партія неодноразово висловлювалася проти розширення допомоги нашій країні, причому йдеться не тільки про військову допомогу. Напередодні Лі Джемен розкритикував і плани уряду щодо виділення Україні кредиту на 2,5 млрд доларів (3 трильйони вон).

«Можна бути впевненими, що ми не отримаємо їх назад… На 3 трильйони вон ми могли вирішити проблеми будівництва нового аеропорту в Тегу і перенесення аеропорту Кванчжу, і в нас би ще залишилися гроші», — заявив він.

Як би там не було, воєнний стан ще діє, президента у відставку поки що не відправили. Ситуація змінюється щогодини. Україні, мені здається, на цьому етапі потрібно максимально абстрагуватися від корейських подій, зайняти нейтральну позицію і не робити поспішних висновків із того, що відбувається».

Юн Сок Йоль мотивував своє рішення запровадити воєнний стан тим, що парламент всіляко ставить йому палиці в колеса і заважає працювати. Нібито це на руку комуністам.

«Щоб захистити ліберальну Південну Корею від загроз, що виходять від комуністичних сил Північної Кореї, і знищити антидержавні елементи… я оголошую надзвичайний воєнний стан», — йдеться в його заяві.

Воєнний стан у Республіці Корея запроваджується вперше з 1980 року.

ОНОВЛЕНО о 22:40

Як повідомляє СNN, Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль погодився скасувати надзвичайний воєнний стан у країні, запроваджений за шість годин до цього.