Політичні підсумки Одеси: втеча нардепа посилила мера, а ОПЗЖ готується до реваншу

Минулий рік не можна назвати політично яскравим. І не дивно, вибори, якщо і замаячать, то аж у 2025-му, та й то не факт; політичної волі щось рішуче змінювати немає ні в низів, ні у верхів. Одеська політика перетворюється на тихий ставок (щоб не сказати болотце). Ну або можна інше порівняння використати — що в міській, що в обласній владі здебільшого переставляють ліжка, хоча пора б уже і співробітниць поміняти.

Говорячи про всеукраїнські підсумки року, безумовно, варто було б виділити 3 головні події: відставка генерала Залужного з посади головнокомандувача і заслання його до Великої Британії послом. Падіння популярності влади (частково спричинене попереднім пунктом). І перемога Трампа на виборах президента США.

Але ми - одеське регіональне видання, наш оглядач Володимир Імуш проаналізував підсумки року політичного: події та тенденції 2024-го, значущі саме для нашої області.

1. ВТЕЧА ДМИТРУКА

Сам по собі колишній нардеп «Слуги народу», який змінив кілька покровителів останнім часом, — фігура вкрай яскрава і, судячи з його заяв, не дуже-то проукраїнська. Головним вигодонабувачем його втечі виявився мер Геннадій Труханов, який позбувся останньої активної опозиції (міська ОПЗЖ перебуває під Трухановим і так). У Дмитрука були серйозні політичні амбіції. Він не тільки виступав проти патріотичного крила активістів, а замахувався на самого Труханова, і, ймовірно, бачив себе мером Одеси. Чи зміг би він виграти вибори — велике питання, але ось те, що відтягнути левову частку ватного електорату, йому було до снаги — безсумнівно.

^{Дмитрук тікає з України під тягарем кримінального переслідування}

Безумовно, переможцем можна назвати Геннадія Труханова, попри втрати в команді, низку кримінальних справ та ігнорування цілої низки проблем (як у випадку з деколонізацією — просто уникнення). Рік він зустрічає з абсолютним спокоєм обстановки в міськраді. Крім того, група колишньої ОПЗЖ «Мрія» Олександра Авдєєва стає частиною «Довіряй ділам», і тим депутатам, які бачать своє політичне майбутнє, обіцяно місця в прохідній або майже прохідній частині «ДД».

Рейтинг мерії та особисто мера після проведеної губернатором деколонізації (про неї трохи пізніше) і втечі реального опонента різко пішов угору. Він знову зумів консолідувати свій електорат за повної відсутності реальної альтернативи. І на наступні вибори, які мали б відбутися восени 2025 року, ситуація виглядає більш оптимістично для нього, ніж це було зовсім недавно.

2. ПОСИЛЕННЯ БАРВІНЕНКА ТА ПОСЛАБЛЕННЯ ГРИНЕВЕЦЬКОГО

Голова Одеської райради, якого називали «комендантом Бессарабії», Віталій Барвіненко тріумфально повернувся в міську політику. Сьогодні колишнього нардепа називають чи не одним із найвпливовіших людей в оточенні мера. Де-факто, він авторитетніший за інших віцемерів, хоча жодної посади, що дає подібні повноваження, де-юре у нього немає. Велике інтерв'ю з цим суперечливим політиком читайте тут.

Але не у всіх у «Довіряй ділам» усе так само гладко. Колишній губернатор і голова облради Сергій Гриневецький перетворюється на зовсім декларативну фігуру, втрачаючи залишки впливу. Від контролю за більшою частиною фракції в регіональних зборах залишилося всього кілька людей, для яких його думка не смішна, а дійсно важлива.

3. КІПЕР І ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ

Розпорядження губернатора «Про перейменування об'єктів топонімії в Одеській області» стало шоком для багатьох. Ймовірно найбільш спірним було питання демонтажу пам'ятника Пушкіну на Приморському бульварі. Комісія, що працювала при обласному департаменті культури, була під впливом вкрай правих, з якими багато в чому, але не в усьому погодився губернатор. Так, згідно з розпорядженням, в Одесі залишилася вулиця Утьосова, зберігся пам'ятник Воронцову (хоча частину елементів барельєфа необхідно прибрати). Перемогою «ЄС» стали вулиці Гуляєва і Ройтбурда.

Водночас більшість пропозицій комісії було враховано, що на короткий час зробило представника команди Зе героєм крайніх правих. При цьому розпорядження і його виконання розкололо одеський Євромайдан, частина якого виступила проти такої жорсткої деколонізації. Ходять чутки про можливі амбіції Кіпера, але явних підтверджень поки що немає.

4. ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ

Єдина з проєвропейських партій, перебуваючи в опозиції, змогла налагодити роботу в області. Багатьма визнається єдиною всеукраїнською партією, яка цілеспрямовано проводить політику в місті та області. В області це вилилося в жорстке протистояння зі «слугами» і ОПЗЖ, у місті — в конструктивну взаємодію з міською владою, що дало змогу і зберегти реноме опозиції, і допомогти цілій низці військових підрозділів міста та області. Ну, і заручитися підтримкою військових, які, вочевидь, будуть локомотивом партії на центральному і місцевому рівні.

Голоси найжорсткіших критиків «ЄС» в області та місті, якщо не зовсім замовкли, то принаймні значно стихли. При цьому партія жодного разу не скомпрометувала себе токсичними голосуваннями, навіть у місті, де перебуває у формальній коаліції з владою.

5. БАТЬКІВЩИНА

Фракція червоносердечних уже відкрито стала частиною коаліції ОПЗЖ і «слуг» в облраді. Окремі виступи окремих депутатів, хоч і яскраві, але слабо співвідносяться з реальністю. Говорити можна будь-що, в такому випадку важливіше голосування. А воно у прихильників Тимошенко — в унісон із владою. І це точно буде використано проти них.

У міській «Батьківщині» відбулася зміна керівництва, ініційована лідером партії Юлією Тимошенко. Уже колишній Поживанов, який намагався підняти медійний скандал, так і не знайшов підтримки. У підсумку його замінили на Дмитра Жемана.

Нібито зроблено ставку на оновлення і залучення нових кадрів. Щоправда, чутки ходять про появу в команді токсичних людей (корумпованих силовиків). Як би не вийшло, що Радковський, який постійно намагається «розвести» бізнесменів на гроші в обмін на місця, на тлі «нових старих облич» (усі збіги випадкові) матиме ще пристойний вигляд.

6. СЛУГА НАРОДУ

Мляві спроби створення внутрішніх об'єднань різного роду на кшталт «Зе-жінки» зійшли нанівець. Особливо після того, як голова обласної організації Григорій Діденко став фігурантом розслідування НАБУ, і в нього пройшли обшуки. Про якийсь рейтинг президентської партії в місті та області зараз просто смішно говорити.

Самі кримінальні справи поки що не дійшли до оголошення підозр, проте наступного року шанси, що Григорій Діденко залишиться на своїй посаді, перебувають у межах статистичної похибки. НАБУ працює повільно, але затягує зашморг жорстко: кабінет на проспекті Шевченка, 4 прослуховували кілька місяців. У підсумку, всі переговори голови облради стали доступні одеському політикуму. Негласно, зрозуміло. Це точно не додає сакральності партії влади.

7. ОБЛАСНА ОПЗЖ

Обласна ОПЗЖ продовжує бути партнером «Слуг народу» (група Хачатряна-Шкарівського залишається вірною Скорику), фактично є партією влади в Березівському та частині Болградського району й активно готується до реваншу.

Наступного року з високою ймовірністю відбудуться вибори всіх рівнів. Виборче законодавство знову поміняють. Якщо щодо Верховної Ради в Конституції є чітка заборона на вибори, а в політикумі є консенсус, що верховного головнокомандувача під час війни не міняють, то по місцевих радах не видно жодних перешкод старту кампанії, оскільки домовленостей про непроведення виборів немає.