Пів року даремно: архітектори розкритикували проєкт одеської мерії щодо збереження фасадів в історичному центрі

Правила утримання фасадів в історичному центрі Одеси міські чиновники так і не змогли представити за пів року.

Документ, який покликаний нарешті зупинити архітектурний «Шанхай» у зоні ЮНЕСКО, завис на етапі доопрацювання, передає кореспондент «Думської».

Під час засідання комісії з комунальної власності директор департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Федір Стоянов повідомив, що проєкт пройшов етап оприлюднення та обговорення, однак викликав чимало зауважень з боку професійної спільноти.

Зокрема, його розкритикували представники Спілки архітекторів України та об'єднання керівників ОСББ.

«У нас є регіональне відділення (Спілки архітекторів — ред.), яке дуже уважно поставилося до тексту і надало свої зауваження вже після того, як ми опрацювали пропозиції представників депутатського корпусу, — розповів Стоянов.

— Об'єднання керівників ОСББ також подало свої пропозиції та зауваження, причому вони кардинально відрізняються від того підходу, який був закладений у розроблених нами правилах благоустрою. Тому документ потребує серйозного доопрацювання, і ми вже розпочали цей процес».

У коментарі «Думській» одеський архітектор Микола Чепелєв зазначив, що проєкт містив низку спірних норм і юридичних ризиків.

«Документ у деяких моментах не спирався на чинне законодавство, а також вводив вимоги, які місто не повинно регулювати», — пояснив Чепелєв.

Серед прикладів — спроби жорстко регламентувати зовнішній вигляд фасадів, аж до вимог щодо колірних рішень та обов'язкового оздоблення окремих поверхонь. Зокрема, йшлося про приписи штукатурити та фарбувати бічні та дворові стіни історичних будівель, що, за словами фахівця, суперечить принципам збереження автентичного історичного середовища. Такі норми, вважає архітектор, не тільки надмірні, але й можуть призвести до втрати справжнього вигляду старої забудови.

Голова одеського відділення Спілки архітекторів України Микола Матюшенко у письмових зауваженнях вказав на цілий комплекс системних проблем, які проєкт не враховує.

Зокрема, архітектор наполягає на внесенні до правил положення про обов'язкове фінансування ремонту дахів історичних будівель незалежно від форми власності, оскільки більшість із них побудовані з ракушняка, який втрачає міцність при намоканні. Крім того, архітектор пропонує передбачити осушення підвалів і гідроізоляцію фундаментів, а також організацію відведення дощових вод — тільки після цього, на його думку, можна говорити про ремонт фасадів.

Окрему увагу він приділив питанням експлуатації будівель. Так, пропонується заборонити винесення зовнішніх блоків кондиціонерів на фасади пам'яток архітектури та передбачити альтернативні рішення всередині приміщень. Також серед пропозицій — обов'язкове проведення архітектурних конкурсів для всіх проєктів в історичному центрі та їх розгляд на містобудівних радах, суворий і компетентний контроль за будь-якими ремонтними роботами.

Ще одна проблема — хаотичне розміщення комунікацій. За словами фахівців, фасади вже сьогодні псують кабелі, які закривають декоративні елементи й звисають цілими пучками. Як рішення пропонується прокладка мереж у спеціальних коробках або підземній каналізації.

Серед пропозицій Матюшенка — коротка інформація про персоналії на вказівниках вулиць на фасадах будівлі.

У Спілці архітекторів звертають увагу й на системну проблему: у місті досі відсутній чітко визначений механізм контролю за станом історичних будівель та орган, який би послідовно займався їхнім збереженням. Без цього будь-які правила ризикують залишитися формальністю й не працюватимуть на практиці.

«Долю багатьох пам'яток фактично визначають у Києві, а не на місцях, що ускладнює оперативне реагування на проблеми та гальмує процеси збереження історичної забудови», — зазначив Матюшенко.