Через пів року: що сталося з тисячами тонн олії, які вилилися в море біля Одеси після російського удару?

Наприкінці травня, прогулюючись вздовж узбережжя, кореспондент «Думської» виявив на кількох пляжах Одеси, зокрема, в районі «Лагуни», Дельфіна та «Чайки» на 10-й станції Фонтану, ділянки чорного піску з характерним запахом прогірклої олії. Вони знаходилися приблизно за пів метра від урізу води. Після штормів цей запах знову відчувався на окремих ділянках узбережжя.

Наша редакція передала зразок до Фізико-хімічного інституту імені Богатського НАН України. Там підтвердили: виявлена речовина — полімеризована рослинна олія, а не нафтопродукти.

Нагадаємо, вранці 24 грудня 2025 року, після російського удару по резервуарах із соняшниковою олією в порту Південний тисячі тонн продукту потрапили до Малого Аджалицького лиману, а згодом — до Чорного моря. Маслянисті плями досягли одеського узбережжя. Найбільше постраждали пляжі Ланжерона, Відради, Дельфіна та інших ділянок узбережжя. Тоді одними з головних жертв катастрофи стали птахи. Волонтери привозили їх до Одеського зоопарку буквально сотнями.

Однак що сталося із самою олією після того, як її перестали показувати в новинах, досі практично ніхто не намагався з’ясувати. «Думська» зібрала коментарі науковців, вивчила відповіді державних органів і спробувала розібратися в наслідках грудневої катастрофи.

ЩО КАЖУТЬ ДОКУМЕНТИ?

З відповідей, отриманих редакцією від державних органів, вдалося відновити картину ліквідації наслідків.

За даними департаменту екології Одеської обласної військової адміністрації, до ліквідації забруднення залучили спеціалізовані судна Адміністрації морських портів, важкі та сорбувальні бонові загородження, а забруднювальну речовину з поверхні води збирали, зокрема, за допомогою скімерів (спеціальних пристроїв для збору нафти й масел із поверхні води). Роботи ускладнювалися тим, що порт Одеси перебуває під безперервними ракетними та дроновими ударами.

На одеському узбережжі бонові загородження встановили в районі пляжу «Санторіні», а забруднені ділянки Ланжерона, Відради, Дельфіна, Аркадії та інших пляжів очищали із застосуванням спеціальних абсорбентів. З узбережжя, за даними відомства, прибрали 93 загиблих птахів, ще 9 вдалося врятувати та передати на реабілітацію до Одеського зоопарку. Зазначимо, що в самій установі повідомляли про значно більшу кількість врятованих птахів — близько 300 особин.

У відповіді Одеської ОВА зазначається, що регіональний Центр контролю та профілактики хвороб не зафіксував перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин у повітрі після удару.

Що ж до морської води, то безпосередньо після події фахівці відібрали 16 проб, перевіривши їх на вміст нафтопродуктів, оскільки для харчової олії гранично допустимі концентрації не встановлені.

«Рослинні жири та олії спостерігалися в осередках забруднення на поверхні морської води, — йдеться у відповіді обласного департаменту екології та природних ресурсів. — Відповідно до Національного переліку відходів, харчові олії та жири не належать до небезпечних. Рослинна олія є органічною речовиною і піддається природному біологічному розкладанню, однак її концентроване потрапляння в море може створювати ризики для гідробіонтів і водоплавних птахів через утворення поверхневої плівки, осідання разом із частинками на дно та дефіцит кисню під час розкладання».

Посадовці у сфері екології зазначають, що залишки харчової олії можуть бути присутніми у придонному шарі морської води та донних відкладах і за певних умов надалі впливати на стан морської екосистеми та прибережної смуги.

Своєю чергою Державна екологічна інспекція підтверджує, що після аварії інспектори виїжджали на місце, відбирали проби морської води та проводили лабораторні дослідження. У пробах, відібраних у місцях візуально зафіксованого забруднення, підтверджено наявність жирів та олій. Зібрані матеріали, зокрема матеріали щодо розрахунку збитків від забруднення морських вод, інспектори передали правоохоронним органам у межах кримінального провадження.

ТАК ЩО Ж СТАЛОСЯ З ОЛІЄЮ І ЧИ Є ЗАГРОЗА?

Фахівці, які займаються дослідженням морських екосистем, поки що не фіксують ознак масштабного вимирання живих організмів, хоча підкреслюють, що на наслідки подібних аварій впливає безліч чинників — концентрація забруднення, штормова активність, течії та особливості конкретних ділянок моря.

Заступник директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін, з яким поспілкувалася «Думська», пояснює, що головну небезпеку становила не токсичність самого продукту.

За його словами, олія спричиняє підвищене споживання кисню.

«Значно зріс показник БСК-5 — біохімічного споживання кисню, який відображає кількість легкоокиснюваної органіки у воді, — говорить він. — Перші розливи забруднили сотні квадратних кілометрів акваторії, а подальше поширення плям залежало виключно від погодних умов і штормів».

Коморін вважає цілком імовірним, що виявлені нами залишки олії в піску пов’язані саме з грудневим розливом.

«Під час штормових нагонів частина олії потрапила на узбережжя, на пісок, — пояснює фахівець. — І хоча вона не є токсичною, все одно впливає на біоту, що живе в піску. Масляна плівка не дає кисню нормально потрапляти у воду чи у вологий пісок. Організми починають гинути, а поступово починає вивільнятися сірководень».

Начальник гідробіологічної станції Одеського національного університету Олег Ковтун каже, що не бачить виражених змін у стані морської фауни.

«За моїми спостереженнями, особливих змін немає, — розповідає гідробіолог. — Мідій як було багато, так і є. Крабів стало більше. З’явилися нові види риб».

За словами науковця, коли олія перебуває у високій концентрації, вона справді має негативний вплив. Але згодом ситуація змінюється.

«Олія — це органіка, живі організми її з’їли й лише подякували, — зазначає Ковтун. — У невеликій кількості це просто їжа. Розбавлена соняшникова олія в дуже малій концентрації — це просто органіка, яку поїдають фільтратори».

При цьому він підкреслює, що пов’язувати будь-які зміни в екосистемі виключно з розливом не можна: у Чорному морі одночасно відбуваються процеси, пов’язані зі зміною клімату, сезонними коливаннями та іншими чинниками.